Горі́тися, -ри́ться, гл. безл. = Горіти 1. Як не ладиться, то й в печі не гориться.
Зго́ди́ти, -джу, -диш, гл. 1) — кого́. Условиться съ кѣмъ, пригласить или нанять кого. «Затѣется въ селѣ свадьба; прежде всего заботятся о томъ, чтобы згодити попа». Згодили якогось москаля з міста за куховара. 2) Погодить, обождать. Ой, синочку, згоди годиночку, та таки я зберу свою родиночку. Згодивши днів зо три, прийдемо на роботу.
Мовча́нка, -ки, ж. Молчаніе, молчанка. Мовчанка не пушить, головки не сушить. Хоч що вона його питає, він буцім то не дочуває. Мовчанка їй надопекла.
На́морозки, ів, м. мн. Намерзшій на окнѣ ледъ и снѣгъ. Наморозки на вікні.
Порозлягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Разлечься (о многихъ). Порозлягались любісінько на голих лавках, підмостивши під голови свої кожушки.
Пошмугляти, -ля́ю, -єш, гл. Натереть, ободрать (кожу), покрыть ссадинами. Кайдани-залізо ноги повривали, біле тіло козацьке молодецьке коло жовтої кости пошмугляли.
Приспати Cм. присипляти.
Просапати Cм. просапувати.
Слідонько, -ка, слідочок, -чка, м. Ум. отъ слід.
Сподіяти, -дію, -єш, гл. Совершить, сдѣлать. Що ти починив, мій голубе? що ти сподіяв? Нехай і так, нехай я гріх сподіяв.