Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воскресити Cм. воскрешати.
Гомі́лка, -ки, ж. Голень. Мнж. 178. Ум. Гомілочка. Їжте курча, — беріть гомілочку. Зміев. у.
Доско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Подпрыгнуть до, допрыгнуть. Не доскочиш, бо дуже високо. Доскоче конем до царівни (а царівна сиділа у високому терему). Грин. І. 171. Свого одбіг, чужого не доскочив. Г. Барв. 92. 2) Дойти, достигнуть. По чарці, по другій, та так може й до десятка, чи й лучче, доскочило. Грин. II. 179. 3) Достать, пріобрѣсть, Взять въ добычу. Оттоді то й Черевань доскочив собі несчисленного скарбу. К. ЧР. 4. Добре, кажуть, що шовкові брови удались, хода павлина да вид королівський, — дак і козака доскочила. Осн. 1862. VIII. Вовка.... живцем доскочили. К. ДС. 7. Доскребти. Cм. доскрібати.  
Дрохви́н, дрохви́ний, -а, -е. Принадлежащій драхвѣ, относящійся къ драхвѣ. Дрохвині яйця. Сим. 233.
Зозуленько, -ка, м. Ум. кукушка-самецъ. Мій братіку, мій зозуленьку! Мил. 220.
Підлиза, -зи, об. Льстецъ, подлипало. К. Бай. 28.
Повелівати Cм. повеліти.
Подеякий, -а, -е. Кой кто, нѣкоторый. Желех. Вх. Зн. 51.
Рожівка, -ки, ж. 1) = рожа? Щипліте рожівку. Чуб. IV. 280. 2) Родъ писанки съ орнаментомъ въ видѣ розы; различаются рожівка сторчова и бокова. КС. 1891. VI. 374.
Суспільний, -а, -е. 1) Смежный. 2) Общественный. Желех.