Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Амба́рь, -ря, м. Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. 145. Шух. І. 106.
Ватріти, -рі́ю, -єш, гл. Сгорать. Желех.
Віршник, -ка, м. Стихотворецъ. Латинський віршник. Шевч. 298.
Доброчинити, -ню, -ниш, гл. Благодѣтельствовать, благотворить.
Котора, -ри, ж. Ссора, раздоръ; обида. котору завдавати. Обижать, оскорблять. Вх. Зн. 28.
Лакомо нар. 1) Соблазнительно, заманчиво. 2) Алчно, жадно. 3) Усердно. Підважуй дрючком лакомо (лакомки). Черк. у.
Обрікатися, -каюся, -єшся, сов. в. обректи́ся, -чуся, -че́шся, гл. Давать, дать обѣтъ. Старий обрікався у Київ, одже і не довелось йому. Харьк. Cм. обрік 1.
Патлач, -ча́, м. = патлань. Чуб. VII. 412. Употр. также какъ насмѣшливое названіе для духовнаго лица. Мнж. 188.
Ракло, -ла, м. Босякъ. Харьк. У нас у Харькові так завелось, що коли де кучка народу збереться, то вже між гущу і ракло втреться. Харьк.
Черенки, -ків, м. мн. 1) Черенокъ (ножа). Cм. черен. Кинув на дорогу черенки зо складного ножика. Чуб. ТІ. 670. 2) Шрифтъ (типографскій).