Вибухатися, -хаюся, -єшся, гл. Сильно вырости. Дивись, яка вибутилась: уже й батька переросла.
Відвертатися, -таюся, -єшся, сов. в. відвернутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Отворачиваться, отворотиться, отвернуться. Горнеться до його серцем, відвертається лицем. Кривоніс одвернувся до своїх вовхурянців і грізно додав. 2) Отлучаться, отлучиться. Нікуди він і не одвертався з пасіки.
Гайовий 2, -вого, м. Лѣсной сторожъ.
Кладіжка, -ки, ж. Укладываніе.
Ковбур, -ра, м.
1) Яма въ водѣ, выбитая паденіемъ послѣдней. Під першим ускоком був ковбур, єго вибила вода.
2) = ковбаня.
Остріха, -хи, ж. = острішок 1. Кішка скрізь по-під остріхою на горищі бігає.
Порікати, -ка́ю, -єш, гл. Укорять, обвинять въ чемъ. Мій писарь вірний мені чоловік, я не дозволю на його порікати.
Потурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Побезпокоиться.
Трубонька, трубочка, -ки, ж. Ум. отъ труба.
Шарах! меж., выражающее быстрое движеніе метнувшагося, бросившагося человѣка, животнаго. Шарах зграя до байрака. Тоді люде шарах, так як ті овечки, та й збіглись докупи. Півень: кукуріку! Мерці — шарах у ями!