Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дослідник

До́слі́дник, -ка, м. Изслѣдователь. Вельми поважний дослідник польської старосвіщини. К. XII. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСЛІДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСЛІДНИК"
Брехля, -лі, ж. = брехуха. Желех.
Нари́чити, -чу, -чиш, гл. Слишкомъ много наложить, навалить, навьючить. Думав, що усе забрали з баштана, а я іще такий віз наричив, шо ледве воли довезли.
Обіхідність, -ности, ж. Обиходъ, потребность. В мене є хліба на мою обіхідність.
Оків, око́ву, м. = вакарка. Шух. І. 186.
Осовище, -ща, с. Болѣзнь у скота: затвердѣніе, опухоль вымени. Мнж. 188.
Понасмальцьовувати, -вую, -єш, гл. Намазать жирнымъ (во множествѣ).
Ройовик, -ка, м. Раст. маточникъ, Melissa officinalis L. Анн. 213.
Самоїстність, -ности, ж. = самостайність. Стор. І. 181.
Харсонка, -ки, ж. Родъ овчины. Вас. 154.
Чірєний, -а, -е. = каламутний. Чірєна вода. Шух. І. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОСЛІДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.