Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доріжний

Дорі́жний, -я, -є. Дорожный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 425.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРІЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРІЖНИЙ"
Виколоти Cм. виколювати.
Вимок, -ка, м. Мѣсто, гдѣ вымокъ посѣвъ.
Горе́лі, -ре́ль, ж. мн. Качель. Cм. Реля 1. МУЕ. ІІІ. 169.
Лич, -чі, ж. = личчя. Свині хоч золотое колце управ, а вона не пойдеть всадити лич у гумно, разві у що иноє. Ном. № 2829.
Посвятство, -ва, с. Освященіе. Хотіла була сама у посвятство паски нести, та вже тепер молодицю припрохала. Лебед. у.
Притихшати, -шаю, -єш, гл. = притихнути. Делі так би то й притихшав. О. 1862. І. 32.
Сідання, -ня, с. Дѣйствіе отъ глагола сідати.
Сірник, -ка, м. Спичка зажигательная. Ум. сірничок. Засвітив самопальпий сірничок. Рудч. Ск. II. 180.
Стогін, гону, м. Стонъ.
Узивати, -ва́ю, -єш, сов. в. узвати, узву, узвеш, гл. 1) Обзывать, обозвать. Полежієм, домонтарем, гречкосієм узивати. Мет. 415. 2) Преим. несов. в. призывать. Бога взивай, а руки прикладай. Ном. № 65. 3) Звать, зазывать, зазвать. Узивають її в хату, питаю: чи підеш, чи ні? Грин. ІІІ. 424.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРІЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.