Бендюга, -ги, ж. 1) бендюга = ломака = дрюк. Як схопилась буря, так я бендюгу виламав та давай скоріше хату вкривати. 2) Бревно, посредствомъ котораго вѣтряная мельница поворачивается. 3) Каждая изъ жердей, которыя кладуть на возъ для укладки на нихъ сноповъ: двѣ вдоль, а двѣ поперегъ. 4) мн. бендюги. Родъ простой повозки, ломовые роспуски.
Відмуровуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. відмуруватися, -руюся, -єшся, гл. 1) О заложенномъ кирпичемъ, камнемъ: быть раскрываемымъ, раскрытымъ путемъ удаленія каменной кладки. 2) Отгораживаться, отгородиться каменной стѣной.
Гузя́! меж. = Гудзя.
Доку́рювання, -ня, с. Докуриваніе.
Загало́м нар. 1) Оптомъ, гуртомъ. На вибір десяток сороковець, а загалом золотий. 2) Сплошь. З неділі піду тобі робити три дні загалом. Масти загалом усю стіну. Попереду було той на нити, той на одрібок, а потім пішли всі загалом на викуп.
Олив'яний, -а, -е. Оловяный. От клятий дмухнув — стала гора олив'яна.
Підгородянин, -на, м. Подгородній житель.
Попродовбувати, -бую, -єш, гл. Продолбить (во множествѣ). У чумаків колеса товстії, то в колесах було попродовбує дірки да туди гроші положить.
Пороспрягати, -га́ю, -єш, гл. Распречь (во множествѣ). Батько воли пороспрягав.
Русий, -а, -е. Русый. Руса коса. Ум. русенький. Обстелю тобі плечиці русенькими кісоньками.
