Бігунчик, -ка, м.
1) Ум. отъ бігунець.
2) мн. Въ загадкѣ: сани. Бігунчики біжать, ревунчики ( = воли) ревуть, сухе дерево (труну) несуть.
Бойовий, -а, -е. Боевой; военный. Хто на вози бойовиї, хто на коні уповає. Ми стоїмо на бойовому праві.
Глабці, -ців или -бець, ж. мн. 1) Лубки въ саняхъ. 2) Сани обшитые лубками.
Дури́на, -ни, ж. Придурь. Чи він трохи бува не з дуриною? дури́ну стро́їти = дурнину строїти.
Зві́н, зво́ну, м. и пр. = дзвін и пр.
Капостити, -пощу, -стиш, гл. Пакостить.
Паненя, -ня́ти, с. Барское дитя. Як пани добрі, то й людям добре, — та що з того, що пани добрі? Які ще паненята будуть! А узяв я паненя, та й не рівня моя. Иногда употребляется въ томъ же значеніи что и підпанки. Не так пани, як паненятка. Ум. паненя́тко.
Погривина, -ни, ж. Комли высоко скошенной травы. Щоб добре косили да погривин не пускали.
П'ятисотник, -ка, м. Пятисотскій. Він год шість був за сотника, а це вибрали громадою за п'ятисотника.
Шаплик, -ка, ж. Перерѣзъ, невысокая широкая бочка безъ верхняго дна, чанъ.
