Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божка, -ки, ж. = божіння. Шух. І. 41.
Визнання, -ня, с. 1) Открытіе, дознаніе. 2) Исповѣдываніе, признаніе; вѣроисповѣданіе. Зачали ружни віри приставати ґрецам до їх визнаня православного. Гн. І. 181. 3) Сознаніе.
Дя́дьків, -кова, -ве Дядинъ. Справа коло дядькового воза. Ном. А в дядька й у нас коробка ковбас. Дядькові поїмо, своїх не дамо. Чуб. III. 436. дя́дькова хі́та. Тюрьма. Грин. І. 112.
Змійка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вмій. Змѣйка. 2) Названіе козырной шестерки при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465.
Побавитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Развлечься, забавиться. 2) Помедлить, повременить.
Подільчивість, -вости, ж. Подѣльчивость, готовность уступить.
Полопати, -паю, -єш, гл. Пожрать, съѣсть. І куди вони все полопали? Богодух. у.
Рострибуха, -хи, ж. Развратная женщина. Мир. Пов. II. 70.
Спичак, -ка, м. 1) Молодой ростокъ камыша. О. 1862. І. 55. 2) Рыба-самецъ въ то время, когда онъ трется. Мнж. 192.
Хопак, -ка, м. У птицы: гребень, хохолокъ. Вх. Уг. 273. Cм. хобот.