Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Замуги́кати, -каю, -єш, гл. Запѣть тихо, подъ носъ.
Кавзувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Порицать, бранить. Кавзує мене межи люди. Вх. Зн. 23. Cм. кабзувати 2. 2) Жаловаться, роптать, выражать свое неудовольствіе. Вх. Зн. 23.
Кесарів, -а, -е. Кесаревъ, кесарскій. Непевне видумали свято патриції-аристократи і мудрий кесарів сенат. Шевч. 607.
Плюй, плю́я, м. Плевокъ.
Припас, -су, м. Запасъ. Підпалюють гамазини з хлібом і припасами. Стор. МПр. 80.
Причетен, -тна, -не, причетний, -а, -е. Причастенъ, причастный. Як би я до того причетен, ну так. Черк. у. не причетна я зовсім до неї. Я совсѣмъ не имѣю съ ней дѣла. Конст. у.
Різачка, -ки, ж. 1) Рѣзь въ животѣ. Рк. Левиц. Щоб тебе різачка попорізала. Ном. № 3725. 2) Кровавый поносъ.
Соболевий, -а, -е. Соболиный. К. ЧР. 338. О. 1862. V1П. 34.
Тинини меж. Плясовой припѣвъ. І по хаті тинини, і по сінях тинини, — вари, жінко, лини. Н. п.
Тупкувати, -ку́ю, -єш, гл. Хлопотать, ухаживать. Я тупкую коло його, а він мені й спасибі не скаже.