Бічок, бічечок, -чка, м. Ум. отъ бік. А я піду на той бічок, де дівчина моя мила.
Бобалька, -ки, ж. Клецка, родъ галушки.
Дурне́ча, -чі, об. Дуракъ, дура. Чи ти принесеш нам таганки, чортова дурнеча?
Крок, -ку, м.
1) Шагъ. Дурному з кроку ступити, — сто днів од пусту доступити. Но що ту приходиш кроком зрадливим.
2) Часть основы, которую ткачъ можетъ заткать до новаго поворота навоя: заткавъ ее, ткачъ, поворачивая верхній навой, развиваетъ съ него часть основы, навертывая въ то-же время сотканный крок полотна на нижній навой; крок находится между ма́ґлем і ля́дою.
Нежерь, -рі, ж. Прошлогодняя трава, несъѣденная скотомъ и перезимовавшая на корнѣ. Косить тоді було дуже трудно, бо між травою була нежерь (стара трава). Несъѣдобная трава. У сьому сіні нежері багато.
Підбитеняк, -ка, м. Черный, бѣлыми овчинами опушенный кафтанъ у гуцулокъ.
Поневільний, -а, -е. Насильственный, принудительный. Там на горі церковця стояла, там дівчина поневільний шлюб брала.
Попереиначувати, -чую, -єш, гл. = попереинакшувати.
Прокваснітися, -віюся, -єшся, гл. = проквасніти.
Сказ, -зу, м. 1) Бѣшенство. Чоловік мій, мов який сказ на його напав, що день тобі у Нога бурла бє та каламуте. 2) = огріх. 3) Мѣсто въ полотнѣ, гдѣ остался слѣдъ спутанныхъ при тканіи нитокъ.
