Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доповняти

Доповня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. допо́внити, -ню, -ниш, гл. Дополнять, дополнить. З тії хмари дощик накрапає та синього моря доповняє. Мет. 446. АД. І. 99. Слізьми моря не доповниш.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПОВНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПОВНЯТИ"
Амби́тний и амбі́тний, -а, -е. Честолюбивый, тщеславный. Желех.
Буркування, -ня, с. 1) Мощеніе камнемъ. 2) Воркованье.
Ганде нар. Тамъ. Вх. Лем. 402.
Значкий, -а́, -е́ Мѣченый, замѣтный. имѣющій знакъ.
Кущанка, -ки, ж. Небольшое стадо овецъ, часть отари. Отара — це як багацько овець, а як трошки, так кущанка. Черномор. Кущанка — малий шматок овечат. О. 1862. V. Кух. 38.
Напути́ти Cм. напучувати.
Паплюжити, -жу, -жиш, гл. Срамить, позорить кого (словами). Желех.
Перечитати Cм. перечитувати.
Півмісячний, -а, -е. Полумѣсячный.
Ув'язнути, -ну, -неш, гл. 1) Завязнуть. Ув'язла і лисиця зубами, ніяк не вирветься. Рудч. Ск. II. 15. 1) = ув'язатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОПОВНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.