Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

допіро

Допі́ро, допі́ру, нар. Теперь только, лишь только, только что. Драг. 44, 45. Грин. ІІІ. 360. Чуб. II. 45. Чого я тужу, чого я нужуся? Чого я допіро плакати учуся? Чуб. 450. Радий, наче допіро народився. Рудч. Ск. II. 160. Повів їх до клуні і дав їм по копі: Богові копу, Петрові копу і Павлові копу, та й допіру дає їм пообідати. Чуб. III. 157. Ми оце допіро приїхали. Уман. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПІРО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПІРО"
Брьохнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брьохати. 1) Упасть, шлепнуться. Так і брьохнув у воду. Черк. у. Об землю брьохнув, засовав ногами і пропав. Ез. V. 17. 2) Швырнуть, оросить, ударивъ обо что. Брьохнув оберемок об землю. Сим. 200.
Змиг, -гу, м. Мигъ.
Зсипатися, -паюся, -єшся, сов. в. зсипатися, -плюся, -ллєшся, гл. Ссыпаться, ссыпаться. Тії бруньки зриваються, зсипаються в пляшку. Чуб. І. 130.
Ма́ків, -кова, -ве Маковый. Сей світ, як маків цвіт. Ном. № 8259. макові уставки. Уставки, вышитыя извѣстнымъ узоромъ. Kolb. I. 48.
Обгорнути, -ся. Cм. обгортати, -ся.
Плідний, -а, -е. = плідливий. Плідна вівця.
Порізнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Раздѣлиться; разойтись. ЗОЮР. І. 259. Вони порізнились собі й стало три двори, а перш був один великий. Новомоск. у. Ми з чоловіком чотирнадцять год жили, а тепер прийшлося, — порізнилися. Луб. у.
Посмішкувати, -кую, -єш, гл. Насмѣхаться. Нам треба, щоб хто посмішкував з нас чи що? Камен. у.
Різка, -ки, ж. 1) Вѣтка тонкая, прутъ. Чухрає різки з берізки, кидає конику під ніжки. МУЕ. III. 115. Ой різко, різко гільчаста О. 1862. IV. 26. 2) Розга. Битому і різку покажи, то він боїться. Ном. № 5801. 3) Сѣчка, рубленная солома для скота. 4) Мѣра земли: 2 1/2 морга. Валт. у. 5) Раст. Najas major АН. ЗЮЗО. І. 129. 6) Складка, сгибъ, сборка, морщина. Шух. І. 13. 7) мн. Родъ игры. Ив. 36. Ум. різочка.
Сподіяти, -дію, -єш, гл. Совершить, сдѣлать. Що ти починив, мій голубе? що ти сподіяв? МВ. (О. 1862. III. 71). Нехай і так, нехай я гріх сподіяв. К. Іов. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОПІРО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.