Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бервінок, -нку, м. = барвінок. ЕЗ. V. 96.
Ґу́ля, -лі, ж. Наростъ, шишка. Набігла ґуля за вухом. Закр. Ум. Ґу́лька. Харьк.
Зрожай, -жа́ю, м. Урожай. Зрожаю нема, тільки зродила трава шовкова. Мет. 465.
Куліш, -шу, м. Жидкая каша. Чуб. VII. 439. Хоч куліш, та з перцем. Ном. № 5072. Тут з салом галушки лигали, лемішку і куліш глитали. Котл. Ен.
Ля́шити, -шу, -шиш, гл. Полонизировать. Желех.
Низовина, -ни, ж. Низьменность, луговое мѣсто.
Підбігати, -га́ю, -єш, сов. в. підбігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Подбѣгать, подбѣжать. Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає. АД. І. 114. Побачили молодиці Кобзу, зараз підбігли до його і зупинили коня. Стор. МПр. 52. 2) Только сов. в. Быть въ состояніи бѣжать. Отам... пасеться полова кобила, вона ніяк не підбіжить, отту і ззіж. Рудч. Ск. І. 1. Медвідь каже: я не підбіжу, як доведеться утікати. Рудч. Ск. 3) Течь, подтечь. Під тебе (вербу) водиця підбігає, з під тебе коріння вимиває. Мил. 92. 4) її підбіг ви́хор = її підвіяв вихор. Cм. підвівати. Мил. 14.
Порозруйновувати, -вую, -єш, гл. Разрушить (во множествѣ).
Пропхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = пропхатися. Котл. Од. 489.
Шия, шиї, ж. 1) Шея. Гне шию, як віл у ярмо. Ном. № 1293. Шия — хоч обіддя гни, — такая толстая. Ном. № 8595. 2) Часть печи надъ коміном. Чуб. VII. 381. 3) Часть топора. Cм. сокира. Шух. І. 175. Ум. шийка, ши́єчка.