Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валкий, -а, -е. О гончарной глинѣ: тощая глина, требующая примѣси болѣе жирной глины. Вас. 177.
Ґоґо́зник, -ка, м. Раст. Vaccinium vitis idaea. Лв. 102.
Закопа́ти, -ся. Cм. закопувати, -ся.
Затя́жок, -жку, м. = затяг. Ходив по Вкраїні, водячи затяжки. Гол. І. 19.
Квапливість, -вости, ж. Поспѣшность.
Крагулець, -льця, м. 1) Ястребъ, Nisus communis. Вх. Уг. 324. 2) Родъ звонка или бубенчика на шеѣ овцы или козы. Вх. Уг. 247.
Кугикати, -каю, -єш, гл. Кричать: куги! куги! Вх. Лем. 429.
Обмаювати, -маюю, -єш, сов. в. обмоїти, -маюїш, гл. Украсить зеленью. (Од клечання) в хаті стало як у садочку: і зелено, і запашно... Отак обмаївши, раділа стара, позираючи на прибрану хату. Св. Л. 273.
Повзти, -зу, -зе́ш, гл. Ползти, лѣзть, слѣзать. І раком ліз, і повз черевом, і котився з гори.
Порклиця, -ці, ж. = порплиця 1. Шух. І. 146.