Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блажчий, -а, -е. Сравн. ст. отъ благий. Кость блажчий за Григора. Камен. у.
Булдимка, -ки, ж., булдимок, -мка, м. Родъ стариннаго ружья. Наклали повні гамазеї.... булдимок, флинт і яничарок. Котл. Ен. IV. 56. За плечима мотався булдимок. Стор. МПр. 3.
Дімени́ця, -ці, ж. Нарывъ подкрыльцовой впадины. Екатер. у. Слов. Д. Эвар. Cм. Диминиці.
Й сз. = і, сз. (Cм.).
Кивун, -на Любящій кивать.
Лагідність, -ности, ж. Кротость, мягкость душевная, миролюбіе. Чого ви хочете? Чи з лозиною прийти мені до вас, чи з любов'ю і духом лагідности? Св. пис. І. Коринѳ. IV. 21.  
Мина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. мину́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Проходить, пройти, миновать. Що буває, те й минає. Ном. Минають дні, минають ночі, минає літо; шелестить пожовкле листя. Шевч. 224. Як усе світове минає! І кохання, і радощі, і горе — як усе минає! МВ. ІІ. 151. Не зазнаю я роскоші, — вже й літа минають. Мет. 106. Минули ті роки, що роспірали боки. Посл. 2) Проходить, пройти мимо. Хто йде, то минає, бо роду немає. Мет. 244. Минули вже село, — знову поле. не минай корчма (употребляется какъ существительное). Пьяница. Ном. № 11694. 3) Пропускать, пропустить. Сього не читай — минай. Богородицю так було поспіль прокажу, не мину й слова. Г. Барв. 356. Де був багатий жид і того не минали. Лукаш. 56. Бодай мого сина на первій потребі первая куля не минула. Лукаш. 39. 4) Обносить (чаркой). Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають. Ном. № 2093. 5) Избѣгать, избѣжать. Що Бог навіне, того ніхто не мине. Ном. № 55.
Райця, -ці, м. 1) Совѣтникъ. Він каштелян і райця королівський. К. МБ. II. 120. 2) Ратманъ, членъ магистрата. В сватах пішли не аби які люде: бурмистрове та райці магистратські. К. ЧР. 297.
Росхапати Cм. росхапувати.
Тендітний, -а, -е. Нѣжный. Були тендітні при людях. Котл. Ен. III. 49.