Бурса, -си, ж.
1) Низшее духовное училище, бурса.
2) Стадо, куча (животныхъ). Бурса гусей. Від Різдва до Водохрища вовки бурсами бігають, лютують.
3) Толпа, гурьба, группа, партія. Бурса йде якихсь харцизяк. Чимала бурса косарів пішла, — чи не на Дін. Аж он одна бурса ходе по житах, а ото друга — жита оглядають. За панів було як повтікають хлопці од некруцтва у ліс та зберуться у бурсу, то вже ж їх тоді ніхто не візьме.
Голубісінький, -а, -е. Совершенно голубой.
Загага́кати, -каю, -єш, гл. Загоготать, захохотать.
Посаджати, -джа́ю, -єш, гл. Посадить, разсадить. Просимо до столу у свою господоньку, посаджаєм на ослононьку. Хліба напекла такого молодого, що як посаджала, а він увесь і ссівся в печі.
Райде́рево, -ва, с. Раст.: а) сирень, Syringa. Несла в руках роскішну гільку райдерева. б) Rhus cotinus L. в) Myricaria germanica. г) Ricinus communis L.
Старечий, -а, -е. 1) Старческій, стариковскій. Послухайте моєї тітки, її старечої та розсудливої мови.
2) Нищенскій. Ой я старець — не старече в грудях серце в мене.
Тась-тась! меж. для призыва утокъ.
Уберегати, -гаю, -єш, сов. в. уберегти, -режу, -жеш, гл. Уберегать, уберечь, устерегать, устеречь. Де ж його вбережеш садок за такими хлопцями: тільки одвихнувся, а воно вже на вишні.
Хутряний, -а, -е. Мѣховой. Хутряний шлик.
Шептуня, -ні, ж. Знахарка, пришептывающая.