Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благаний, -а, -е. Желанный, просимый.
Відсповідатися, -даюся, -єшся, гл. Окончить исповѣдываться.
Дослу́хувати, -хую, -єш, сов. в. дослу́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Дослушивать, дослушать до конца. Диво та й тільки, каже гайдамака, дослухавши сотниківну. Стор. І. 35. 2) Слышать, услышать. Що дослуха — наче крізь воду проточну. МВ. (О. 1862. І. 81). Як річ таку суддя дослухав, низенько поклонивсь, потилицю почухав. Греб. 380.
Ідеал, -лу, м. Идеалъ. Все, що чужі краї прозвали ідеалом, сияло перед ним в небесній красоті. К. Дз. 162.
Лені́ти, -ні́ю, -єш, гл. = леліти. На калину вітер віє, калина леніє. Мет. 41. Леніла вода, леніла. Чуб. III. 162.
Ли́чко I, -ка, с. Ум. отъ лице.
Перелупити, -плю́, -пиш, гл. Переломить. Перелупила мисочку надвоє.
Пійстра, -ри, ж. Родъ матеріи. Жилетку справив із пійстри. Г. Барв. 359.
Старанно нар. Старательно, заботливо.
Тяжити, -жу, -жи́ш, гл. Обременять, отягощать. Шейк.