Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзюрко́м нар. Струей. Уман. у. Вода біжить дзюрком.
Добро́тність, -ности, ж. Хорошее качество, прочность, плотность, надежность. Черном. и Прилуц. у.
Мі́зкатися, -каюся, -єшся, гл. = мизкатися 2. Чи з ким иншим мізкаєшся з нудьги, та з похмілля. Шевч. 621.
Опочивка, -ки ж., опочи́вок, -вку,, м. Отдыхъ. АД. І. 123. Над річкою Самарською опочивку собі мають. АД. І. 127.
Пестунчик, -ка, м. Ум. отъ пестун.
Потискати, -ка́ю, -єш, сов. в. потиснути, -ну, -неш, гл. Сжимать, сжать, давить, придавить. Потискає бондарівну за білії пальці. Гол. І. 65. Бере камінь лев у лапи... як потисне, — камінь тріснув. Рудан. І. 76. Потиснув мов Хому Ярема, що й очі вискочили пріч. Котл. Ен. V. 49. Мороз потис. Сильный морозъ. Драг. 276. Мороз... як потиснув. Гн. II. 12. 2) Швырять, швырнуть, бросить. Так і потис мені межи очі. Черк. у. 3) Отправиться, пойти. Шапку в кулак і потис за ворота. Св. Л. 317.
Спритно нар. Понятливо, смѣтливо, ловко, проворно.
Таскатися, -каюся, -єшся, гл. Волочиться, шляться.  
Тістенько, тістечко, -ка, с. Ум. отъ тісто.  
Фабра, -ри, ж. = хварба. Вас. 182.