Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докучливий

Доку́чливий, -а, -е. Надоѣдливый, причиняющій безпокойство. Мир. Пов. І. 134. Докучливі діти у Григора. Камен. у. Докучливе допитування. Мир. Пов. І. 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКУЧЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКУЧЛИВИЙ"
Вулишний, -а, -е. Уличный. Желех.
Ме́нта, -ти, ж. Родъ мѣхового женскаго полушубка, окаймленнаго тесемками. Гол. Од. 81.
Недоріка, -ки, об. = недомова. Повести за віком, за німцями недоріку, сліпую каліку. Шевч. 215.
Оренда, -ди, ж. Аренда. Держав у його на оренді кормчу. ЗОЮР. І. 241.
Плиточка, -ки, ж. Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Построїтися, -роюся, -їшся, гл. Построиться. Построївсь такий дом, що ну! Рудч. Ск. І. 92.
Сковзький, -а́, -е́ Скользкій. У Марисі сковзький двір, не втримаєся ворон кінь. О. 1862. IV. 25.
Смачний, смашни́й, -а́, -е́ Вкусный. Їж ячне так, як смачне. Ном. № 2411. Б, пироги смашні! Та як би ще чарка горілки: то-то б поснідав. Полт., Ум. смачненький, смашне́нький. Ном. № 157, стр. 295.
Соболевий, -а, -е. Соболиный. К. ЧР. 338. О. 1862. V1П. 34.
Хухкати, -каю, -єш, гл. = хухати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКУЧЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.