Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докотити

Докоти́ти, -ся. Cм. докочувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОТИТИ"
Віддалеки нар. Издали. Іще оддалеки зачув Петро глухий галас мов на ярмарку. К. ЧР. 257.
Гарматка, -ки, ж. Ум. отъ гармата.
Дибу́ні, дибу́ночки, дибу́сеньки, дибу́сі Cм. II. Дибки.
Залозува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Страдать гландами, опухолью слюнныхъ железъ. Мої воли тепер залозують. Прилук. у.
Заха́катися, -каюся, -єшся, гл. Запыхаться.
Поздоровкатися, -каюся, -єшся, гл. Поздороваться. Васильк. у.
Різьбярство, -ва, с. Искусство рѣзчика. Шух. І. 292.
Скікнути, -кну, -неш, гл. Скакнуть. Комарь з дуба впаде, то скікне: Ном. № 5770.
Татараковий, -а, -е. Относящійся къ татараку. Шейк.
Шайтур, -ра, м. Полѣнныя дрова. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.