Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доковувати

Доко́вувати, -вую, -єш, сов. в. докува́ти, -ку́ю, є́ш, гл. 1) Доковывать, доковать. 2) Оканчивать, окончить кукованье (о кукушкѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОВУВАТИ"
Жовті́льниця, -ці, ж. = 1) жовтяниця. Вх. Зн. 17. 2) Раст. Scabiosa arvensis. Вх. Пч. І. 12.
Замі́жний, -а, -е. = заможний.
Заса́джувати, -джую, -єш, сов. в. засади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Засаживать, засадить. Кукол наробили, куток засадили. Макс. (1849), 104. 2) Засаживать, засадить (огородъ, садъ и пр.). 3) Засаживать, засадить, посадить, заключать, заключить. Засадили у темну темницю. Чуб. V. 396. 4) Втыкать, воткнуть, всовывать, всунуть. Ніж в черево і засадив. Котл. Ен. III. 23. Засадило руку та й витягло гадюку. Гліб. 56.
Заслоня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. заслони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Закрываться, закрыться, заслоняться, заслониться. Най ся люде наговорять, ніхто їм не боронить. Ой прийде тая годиночка, що ся їм очі заслонить. Чуб. V. 125.
Затну́ти, -ся. Cм. затинати, -ся.
Наві́сом нар. Нахально, силой. Треба уперед довідаться, чи дасть він хату, чи ні, землемірам, а навісом не можна. Черн. г.
Недорубок, -бка, м. Не до смерти изрубленный, раненый. Хто то? питає Максим недорубків, що один був без уха, другий без пальців. Мир. ХРВ. 160.
Побілілий, -а, -е. 1) Побѣлѣвшій. 2) Поблѣднѣвшій.
Поганяйлівський, -а, -е. Кучерской, ямщицкій. Ном. № 11370.
Цільник, -ка, м. = сцільник.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.