Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доказчиця

Дока́зчиця, -ці, ж. Уличительница.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКАЗЧИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКАЗЧИЦЯ"
Дома́шній, -я, -є. = домовий. Домашнього злодія не встережешся. Ном. № 11096. Левиц. І. 173.
Квап, -пу, ж. Поспѣшность, торопливость.
Морокува́ти, -ку́ю, -єш (на ко́го), гл. Сердиться, ворчать на кого. Вх. Зн. 37.
Пекарівна, -ни, ж. Дочь, пекаря, хлѣбника.
Переволокти, -ся. Cм. переволікати, -ся.
Понапаковувати, -вую, -єш, гл. Наложить во что, набить, напаковать (во множествѣ).
Скочуватися 2, -чуюся, -єшся, гл. Переѣхать, переселиться. Вх. Зн. 64.
Схлипувати, -пую, -єш, сов. в. схлипнути, -пну, -неш, гл. Всхлипывать, всхлипнуть. Христя схлипує. Мир. Пов. І. 171. Аж схлипнула, чи по дідусеві, чи про мене сироту. Г. Барв. 363.
Убухати Cм. убухувати.
Харити, -рю, -риш, гл. Чистить. Вх. Зн. 76. Всі птиці харили кирничку, те й пані казали. ЕЗ. V. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКАЗЧИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.