Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибій, -бою, м. 1) Ухабъ. Кіевск. у. Cм. вибоїна. 2) Ямка въ земляномъ полу. Посеред хати вибої, повні сміття. Мир. ХРВ. 178.
Ґоспо́дарів, -рева, -ве Хозяйскій, принадлежащій хозяину. Ґосподарева мама дістала кожух. Гн. II. 12.
Ковати, кую́, -є́ш, гл. = кува́ти.
Малолю́ддя, -дя, с. Малолюдіе.  
Погараздитися, -джуся, -дишся, гл. Устроиться какъ слѣдуетъ, прійти въ нормальное положеніе. Тепер дівчина не хоче йти за вдівця, а як повінчаються та стануть жити вкупі, то й погараздиться. Він чоловік ще молодий, гарний. Волч. у.
Покупка, -ки, ж. Покупка. Зміев. у.
Пришиб, -бу, м. 1) Пристанище, уютное, защищенное мѣсто. Підеш на заробітки та й горенько: нема тобі ніде пришибу. Рк. Левиц. 2) Мѣсто на берегу, гдѣ можно пристать лодкѣ. Берег високий, — не знайду пришибу для човна. Рк. Левиц.
Прянути, -ну, -неш, гл. Бросить, кинуть. Вона прянула мене на землю і била ногами. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Розмисл, -лу, м. Размышленіе. Лучний розмисл, як замисл. Ном. № 5835. Правда розмислу не потрібує. Ном. № 6701.
Урепіжити, -жу, -жиш, гл. Ударить, стегнуть. Як я врепіжив його батогом, то вин аж скрутився. Васильк. у.