Збершніти, -ні́ю, -єш, гл. = зрешіти.
Здої́ння, -ня, с. Доеніе.
Ігумен, -на, м. Игуменъ. Що ігуменові можна, то братії зась.
Кобзонька, -ки, ж. Ув. отъ кобза.
Нісенітниця, -ці, ж. Чепуха, вздоръ. Вигадує нісенітниці.
Скнарувати, -ру́ю, -єш, гл. Скупиться. Подумали б, що я скнарую.
Тузка, -ки, ж. ? Сидящей въ тюрьмѣ говорятъ: Сиди в піску да їж тузку, да пий холодную воду.
Умилосердитися, -джуся, -дишся, гл.
Учитель, -ля, м. Учитель. Шануй учителя. На сорок святих школяр несе вчителеві сорок бубликів.
Челядина, -ни, ж. 1) Взрослая дочь, дѣвушка. Ой тепер же я Не дівка, тепер я в батька не дитина, не дитина та й не челядина. В мене личко — як яблучко, тепер як калина, як вийду я на улицю, — мила, люба челядина. 2) Женщина. Пішла бідна вдова подовж улонькою да зустрілася із сусідонькою: «Ах, сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити! Ум. челяди́нонька. челяди́ночка. дівчина-челядиночка.
