Брезький, -а, -е. = брезклий 1.
Гурмано́м, нар. Кучей, толпой.
Обірник, -ка, м. 1) Навозъ. 2) У гуцульскихъ мастеровъ (мосяжним), дѣлающихъ украшенія изъ мѣди: родъ круглаго долотца съ остріемъ трубочкой — для выбиванія кружковъ изъ мѣдной пластинки.
Опентати, -таю, -єш, гл. Опутать, отуманить голову. Куди ідеш опентаний?
Пивний, -а, -е. 1) Пивной.
2) = питний. Почав медом його шинувати питним, бо горілки дідусь не вживав зроду.
Попереділяти, -ля́ю, -єш, гл. Раздѣлить (многое). І землю, і гроші, і всю худобу на троє попереділяли, щоб усім однаково було.
Роскидувати, -дую, -єш, гл. = роскидати.
Рудий, -а, -е. Рыжій. Ой ти рудий та поганий, поганого роду. Рудий, як собака. Голий, як руда миш. Чому в ставу вода руда? Мабуть хвиля збила. Руда глина. Ум. руденький, руде́сенький.
Чом, чому, нар. 1) Отчего, почему, зачѣмъ. Чом ти не прийшов учора? Чом ти не косиш свого проса? Коли зле гадаєш, чом Бога благаєш? Чому чорт мудрий? — Бо старий. Воли мої половії, чому не орете? чому ні? А почему-же? Конечно да! Нема слуги. Чи не дасте ви мені яку з ваших? — Чому ні? Беріть собі, котру схочете. чом таки. Почему же, почему бы. І справді, чом таки не скажеш людям, Марусе? озвалась я до неї. 2) Чому.
Шинкарь, -ря, м. Кабатчикъ. А де ж твої, доню, воли та корови? — Гей, мати, лихо знати, в шинкаря в оборі.
