Виснути, -сну, -неш, гл.
1) Виснуть.
2) О человѣкѣ: торчать. Наймит усе висне в хаті, не йде на роботу.
Відкудовчити, -чу, -чиш, гл. Поколотить. Опісля насилу люде виволокли з кімнати, так він його відкудовчив.
Відполовинити, -ню, -ниш, гл. Взять чего половину. Хазяйко, дай на онучі! — Не дає.... Я найшов драночку, одполовинив собі, взяв, а то їй на пелюшки покинув.
Відтерпітися, -плюся, -пишся, гл. Натерпѣться.
Заки́хкати, -каю, -єш, гл. Засмѣяться сдержанно.
Злебеда́ти, -да́ю, -єш, гл. Застигнуть, накрыть. Хочуть вони тебе узнать, тебе край мене злебедать.
Пизи, -зів, мн. Сваренные шарики изъ кислаго гречневаго тѣста, ѣдятъ съ чеснокомъ и постнымъ масломъ. Cм. пампух.
Рвач, -ча, м. Тотъ, кто рветъ, иронически: дантистъ. Добрий рвач, нічого казать.
Сповивальниця, -ці, ж. Такъ, — преимущ. въ въ формѣ Ум.: сповивальничка. — наз. въ свадебныхъ пѣсняхъ новобрачная во время завязыванія ея головы въ женскій уборъ (намітку). Сповивальничка плаче, сповиватися хоче у тканки в коханки, в тонкії серпанки.
Султанич, -ча, м. Сынъ султана.
