Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вицяркати, -каю, -єш, гл. = вицюркати. Вх. Лем. 398.
Завладі́ти, -ді́ю, -єш, гл. = завладати.  
Заганя́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. загна́тися, -жену́ся, -не́шся, гл. 1) Быть загоняему, быть загнану. Теляточка напасуться, въ хлівець заженуться. 2) Вбиваться, вбиться, вколачиваться, вколотиться, вганяться, втыкаться, воткнуться. Глибоко загнався клин у колоду. Загналася тобі в серденько стрілка. Чуб. 3) Забѣгать, забѣжать слишкомъ далеко. 4) Увлекаться, увлечься.  
Квасність, -ности, ж. Кислота.
Ницювати, -цю́ю, -єш, гл. Выворачивать на изнанку.  
Осібне нар. Особо, отдѣльно. Не осібне поклади; а те докупи. Камен. у.
Панцер, -ра, м. Панцырь, броня. ЗОЮР. І. 159. Повкидала шляхта панцери й шишаки. К. Досв. 14.
Підзамчанський, -а, -е. Находящійся въ мѣстности передъ замкомъ. Підзамчанські хати. К. ЦН. 174.
Поплодитися, -димося, -дитеся, гл. Родиться, наплодиться, виплодиться. А вони ж із чого поплодились? І вони ж із мужиків породились. ЗОЮР. І. 162.
Смиренник, -ка, м. Скромникъ.