Дохну́ти 2, -ну́, -не́ш, гл. Вздохнуть. Подививсь на мене, дохнув і його не стало.
Забагну́ти, -гну, -неш
Закола́тати, -таю, -єш, гл. Постучаться. Заколотав в двері.
Засластьо́нити, -ню, -ниш, гл. Замаслить, засалить.
Обмірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обме́рти, обімру, -реш, гл. 1) Обмирать, обмереть; впадать, впасть въ летаргію. Привели до неї одну нашу таки бабу, стару престаренезну, що недавно обмірала і на тім світі була. 2) Впадать, впасть въ обморокъ. Як почне пані обмірати та стогнати, та в крик викрикувати!..
Позаростати, -та́ємо, -єте, гл. Зарости (во множествѣ). Позаростали стежки і доріжки травою зеленою.
Понадколупувати, -пую, -єш, гл. Надковырять (во множествѣ).
Проклювати, -клюю́, -єш, гл. Проклевать. Гусак: «Одчини, луплене теля!» — «Не одчиню». — «Ну, носом проклюю11.
Росточно нар. Безпутно? Літа мої молодії пішли росточно.
Ходилиці, -лиць, ж. мн. = хідлі.
