Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

догін

Догін, -го́ну, м. Погоня. Що сили в їх стало, побігли в догін. Сніп. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГІН"
Головище, -ща, с. ув. отъ голова. Кулачище під бочище, нагаїще в головище. Чуб. V. 482.
Грипеня́, -ня́ти, с. Птенецъ грифа. На дереві грипенята, а грип, видно, полетів. Чуб. II. 327.
Гуц-гу́ці, гуць-гу́ці!, меж. для выраженія подпрыгиванія. Ном. № 9259 (преимущественно о подбрасываемомъ ребенкѣ).
Кацалап, -па, м. Презрительное отъ кацап. Грубый великоруссъ, великорусскій мужикъ. Св. Л. 249.
Коловертень, -тня, м. = коловерть.
Немудрий, -а, -е. 1) Глупый, безтолковый. 2) Немудреный. Привітай же в своїй главі і мою вбогу лепту — думу немудрую. Шевч.
Різничка, -ки, ж. Жена мясника.
Рядно 2 нар. Нарядно. В дорогім одіянії він рядно ходив. Гол. ІІІ. 267.
Утинок, -нку, м. Отрубокъ, обрубокъ. Н. Вол. у. Шух. І. 96. Вас. 14 7.  
Утінка, -ки, ж. Ум. отъ утка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОГІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.