Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довмитися

Довми́тися, доуми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Додуматься, сообразить, смекнуть. Коли б було не довмився, що робить, то тяжкеє б лихо сталося. Лебедин. у. Він довмився, що посіяти. Черк. у. Добре ви собі довмилися. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВМИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВМИТИСЯ"
Борошнити, -ню́, -ни́ш, гл. Обсыпать мукой, запачкать мукой.
Змежи Cм. зміж.
Зневіра, -ри, ж. Недовѣріе, сомнѣніе. А нині жаль, зневіра серденько облягли. Млак. 17.
Колисати, -шу́, -шеш, гл. 1) Колыхать. 2) Качать въ люлькѣ. Теща дитя колисала. Гол. І. 43. Колисала мама сина, свого чорнобривця. КС. 1893. VII. 82.
Носили, -сил, с. мн. Носилки. Ледве на носилах донесли.
Повихатися, -хаюся, -єшся, гл. Покачаться. Ходім же, вибіратимеш собі сужену; та гляди, як не вибереш, — твоя голова отам на коляці повихається. Чуб. II. 22.
Повідбивати, -ва́ю, -єш, гл. Отбить (во множествѣ). Як би йому довшії хвіст, то сам би собі боки повідбивав. Ном. № 2514. Так йому бельбахи повідбивають, що насилу удосвіта, рачки додому долізе. Кв.
Розбештати, -таю, -єш и розбештувати, -тую, -єш, гл. Разбаловать, развратить. О. 1862. І. 72. Оці його могоричі та трахтирі і розбештали. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Церківця, церковця, -ці, ж. 1) Ум. отъ церква. 2) мн. церковці. Родъ орнамента въ вышивкѣ. Гол. Од. 73. Colb. I. 49.
Червонюх, -ха, м. Снигирь. Вх. Пч. II. 11. Cм. снігур.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВМИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.