Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висапати Cм. висапувати.
Виштапувати, -пую, -єш, гл. 1) Выстегать. Гляньте, чи гарно виштапувала очіпок? Харьк. 2) Выбранить, пробрать. Не хоче робити, так я її як виштапувала, так вона давай браться за діло. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Заколо́ти, -лю́, -леш, гл. 1) Заколоть. Занудило коло серця, закололо в боку. Шевч. 68. Злякався — аж у п'яти закололо. Ном. № 4386. 2) Заколоть, убить колющимь оружіемъ. 3) Зарѣзать (о свиньяхъ). Прийди, серце Миколю, поросятко заколю. Чуб. V. 11.
Комель, мля́, м. Толстый конецъ отрубленнаго древеснаго ствола. Як узяв колоду за комель, підвів проти себе, як свічку, та як ударе комлем у землю, — так вона на сажень у землю ввійшла. Мнж. 9.
Крилечко, -ка, с. Ум. отъ крило.
Острогін, -гону, м. Раст. Artemisia Dracunculus. L. ЗЮЗО. І. 112.
П'ятикутний, -а, -е. Пятиугольный. Желех.
Сохранно нар. Осторожно. Шух. I. 80.
Ушкодження, -ня, с. Поврежденіе.
Чупрявий, -а, -е. Хохлатый. Коло мене хлопці жваві молоді і чупряві. Стор. МПр. 159.