Висповідь, -ді, ж. Исповѣдь.
В'язнути, -ну, -неш, гл. Привязываться.
Кінь, коня́, м. 1) Конь, лошадь. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. Ідуть вони поле, їдуть і другеє, а на третє поле став кінь спотикаться. 2) Дѣтская игра въ мячъ, когда поймавшій мячъ садится на бросавшаго и кричитъ: продай коня! 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Крутихвіст, -хвоста, м. Изворотливый, фальшивый, перемѣнчивый человѣкъ.
Літо́пис II, -су, м. Лѣтопись.
Повістяр, -ра, м. Писатель повѣстей, разсказчикъ. З того часу, як зроблено ч Галичині особне видання Квітчиної повісти «Маруся», жоден з українських повістярів не видавав у нас особною книжкою своєї праці. Слівце од видавництва.
Порнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) = пірнути. Я на дно порну і сіти порву.
2) Пырнуть, кольнуть. Він його як порне списом.
Потропити, -плю, -пиш, гл. Истоптать, вытоптать. Худоба потропила збіжє.
Тахелька, -ки, ж. Ум. отъ тахля.
Химородь, -ді, ж.
1) = химорода. Почав вже химороди строїти.
2) = хамородь.