Догу́ркатися Cм. Догуркуватися.
Догу́ркуватися, -куюся, -єшся, сов. в. догу́ркатися, -каюся, -єшся, гл. Достукиваться, достучаться. Їде милий на коні, під вікно він під'їжжає та й достукується, та й догуркується.
Літниця, -ці, ж. = літник 2.
Незгодонька, -ки, ж. Ум. отъ незгода.
Оповіщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. оповіститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Объявлять, объявить о себѣ, являться, явиться. Я піду оповіщуся у волость. 2) Заявлять, заявить. Пішов до попа оповіщатися, що думка сина женити. Оповіщуся старостою, старшиною та, й до мирового.
Орапський, -а, -е. Негритянскій.
Отерти, -тру, -ре́ш, гл. = обітерти. Омию кров суху, отру глибокії тяжкії рани. Отерла піну на губах.
Скримцювати, -цюю, -єш, гл. Крѣпко связать. Як піймали його бідолаху, то назад руки скримцювали так, шо ані сюди, ані туди не можна ними повернути.
Сліпати, -па́ю, -єш, гл. Плохо видѣть съ трудомъ разбирать; дѣлать что съ трудомъ видя, силясь разглядѣть (вслѣдствіе темноты, плохого зрѣнія). Завтра по видному й поїхали б, а тепер чого сліпати? Сліпає старий у книжку. Сліпає було Якимко по часловці. — очима. Щурить глазами отъ близорукости. Виглянув Пшепшінський з дверей, сліпаючи очима.
Тяжина 2, -ни, ж. Тяжесть, бремя.
