Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довголіття

Довголі́ття, -тя, с. Долголѣтіе, многолѣтіе. Благословила мене мама на довголіття. Стор. І. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГОЛІТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГОЛІТТЯ"
Аж, сз. 1) Такъ-что даже, ажно, даже. Дурний, аж крутиться. Посл. А прокинувся мій пустунчик — і гуком його в хаті, аж сохи движять. МВ. ІІ. 10. Далекий шлях, панибрати, знаю його, знаю, аж на серці похолоне, як його згадаю. Шевч. Еней від неї одступався, паки зайшов через поріг, а далі аж не оглядався, з двора в собачу ристь побіг. Котл. Ен. І. 34. Аж чудно далебі мені! Гліб. 71. Грає кобзарь, виспівує, аж лихо сміється. Шевч. 51. 2) Передъ словами, обозначающими количество, указываетъ на значительность послѣдняго и переводится словомъ «цѣлыхъ»: Аж три дні морочився з цією роботою, т. е. цѣлыхъ три дня возился съ этой работой. Коли чують: щось гуркотить, — аж то гайдамаки, аж дванадцять. Рудч. Ск. ІІ. 181. Аж три пари на радощах кумів назбірали. Шевч. 103. 3) Передъ словами, показывающими мѣсто или время, употребляется обыкновенно съ предлогами: до, за, на и пр. въ значеніи «самый», указывая на достиженіе отдаленнаго или крайняго предѣла. Аж до моря Запорожці степ широкий крили. Шевч. 124. Аж на вершечок зліз на грушу. Аж під піл заліз, шукаючи. Ой приїхав Гамалія аж у ту Скутару. Шевч. 61. Полинь, полинь, голубонько, аж в Київ зо мною. Мет. 41. Вип'єш, — біжи яко мога, що́ б там ні кричало, не оглянься, поки станеш аж там, де прощалась. Шевч. 16. Аж до вечора сидів у його, — вже смерком вернувся додому. 4) Аж по́ки. До тѣхъ поръ пока. Пробувайте в господі, аж поки вийдете звідтіля. Єв. Мр. VI. 10. 5) Аж-аго́сь, аж ось, аж ось де, аж осьдечки, аж от, аж от де. Вотъ, вотъ гдѣ; какъ вотъ. Мнж. 175. Де мішок? — «Аж ось». Аж осьдечки опинився, ганявшись за конем. Тільки що випрягають коней, аж ось іде лейстровий городський козак Головко. ЗОЮР. І. 256. Аж ось прилітає змій. Рудч. Ск. І. 132. Аж ось настає голод. Рудч. Ск. ІІ. 35. Аж от перестріва його на дорозі становий. Рудч. Ск. II. 161. 6) Аж ось коли, аж от коли. Вотъ когда. Аж ось коли довідався, а то все не знав. 7) Аж он, аж ондечки. Вонъ тамъ. Аж ондечки він живе на тому краю села. 8) Какъ вотъ уже, какъ вдругъ. Лечу, дивлюся, аж світає, край неба палає. Шевч. 218. Дивлюсь, аж наші йдуть. Як послала мене мати в степ пшениці жати, аж там чумак воли пасе, став зо мною жартувати. Мет. 21. Дивляться, аж там приковані три зміїхи. Рудч. Ск. II. 72. Тілько що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню. ЗОЮР. І. Аж гульк! Какъ вдругъ. Аж гульк — з Дніпра повиринали малії діти, сміючись. Шевч. 28. 9) Анъ; а между тѣмъ. Я думав так, аж воно инакше. 10) Аж-аж-аж! Показываетъ усиленное дѣйствіе, желаніе. Сидів, сидів (голодний вовк), так їсти аж-аж-аж!.. Рудч. Ск. І. 11) «Грійте окропу, — я миться буду!». Мати нагріла такого гарячого, що аж-аж-аж! Грин. І. 43.
Варга, -ги, ж. 1) Также: варґа. Губа. Желех. 2) ? Не пуйдем за варгу, заваруй 'ня, Боже! пуйдем за млинаря, допомоз мі, Боже! Гол. III. 251.
Викурити Cм. викурювати.
Вороб'Ячка, -ки, ж. Воробьиный пометъ. Вх. Зн. 8. Желех.
Затьми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Затемнить, затмить. Як летіла сарана, то світ затьмила, — така її була сила. Камен. у.очі. Завязать глаза. Очі мої козацькі молоденькі червоною китайкою затьміте. О. 1862. VIII. 22.
Знебутися, -будуся, -дешся, гл. Изнемочь, устать. Я з ним не нажилась, а тіки знебулась. Черк. у.
Криничний и кринишний, -а, -е. = криничаний. Умиваюся криничною та водицею. Грин. III. 676.
Ле́щата, -т, с. мн. 1) Тиски. узя́ти в лещата. Стиснуть. 2) Тиски изъ лубковъ или дощечекъ, въ которыхъ сдавливаютъ переломленную кость. 3) Два длинные куска дерева или желѣза, между которыми находится предметъ, который необходимо сжать, а концы ихъ скрѣплены. Напр. а) при дѣланіи короба концы согнутой въ кругъ драни соединяются такъ, что одинъ заходить за другой; они помѣщаются между двумя палочками, концы которыхъ связываются и палочки оттого сжимаютъ концы драни такъ, что они не могутъ разойтись; б) при укрѣпленіи плетня два столба забиваются но обѣ стороны плетня одинъ противъ другого и стягиваются насквозь проходящими ихъ планками. Я тин візьму у лещата. Лебед. у. 4) Жомы для разминанія кожъ. В лещатах виминають квашію з сириці. Черном. 5) Лещетка, употребляемая при кастраціи лошадей. 6) Родъ снаряда, употребляющагося въ игрѣ. Палили клочча, ворожили, по спині лещатами били, загадували загадок. Котл. Ен. III. 70.
Попорохнявіти, -вію, -єш, гл. = попорохніти. І деревня попорохнявіє, поки зберємося хату перекидати.
Троїстий, -а, -е. Тройственный. Носителі троїстої корони. К. ЦН. 273. троїсті музики. Оркестръ, состоящій изъ трехъ музыкальныхъ инструментовъ: скрипки, бубна и цимбалъ. Чуб. VII. 450. Та куплю я, мамо, черевики, та найму я троїсті музики. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВГОЛІТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.