Виряжати, -жаю, -єш, сов. в. вирядити, -жу, -диш, гл. Снаряжать, снарядить, отправлять, отправить. В велику дорогу вирядили. Виряжала мати дочку в чужу стороночку. Царь виряжає військо на війну.
Гукани́на, -ни, ж. Крики, окликанія.
Жабурі́ння, -ня, с. 1) Водоросль: водяной мак, conferva. 2) Лягушечья икра. 3) Внутренности дыни.
Заневірні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Подурнѣть, известись, истощиться. Гак молодиця заневірніла, наче з домовиті встала. 2) Сдѣлаться дурнымъ, гадкимъ.
Куржан, -на, м. = кажан.
Лі́нка, -ки, ж. Лѣнивая женщина.
Натюпати, -паю, -єш, гл. Набѣгать, достать. Тюпала, тюпала, та й принців натюпала.
Неспокійник, -ка, м. Безпокойный человѣкъ.
Опух, -ху, м. Опухоль. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Нехай вона вийме жало, рану залиже, опух потушить.
Трочки мн. = торочки? А в волошки білі трочки, червоні панчошки.