Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виїдок, -дка, м. Выѣденное яйцо, огурецъ и пр.
Гу́чно нар. Звонко, громко, шумно. Ком. Р. ІІ. 27. Говорить гучно. МВ. (О. 1862. ІІІ. 72). Разом усі гучно рушили. Г. Барв. 205.
Дворя́ченько, -ка, м. Ум. отъ дворяк.
Ди́ркатися, -каюся, -єшся, гл. Спорить, противорѣчить. Шо ж він, диркався? — Ні, так віддав. Шо там йому диркатись, як він скрізь винен. Мирг. у. Д. Эварн.
Забудо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. забудува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Застраиваться, застроиться. Великий був майдан, та вже забудувався багато. Черниг. г.
Ля́скіт, -коту, м. Хлопаніе, щелканіе.
Ортограхвія, -вії, ж. Орфографія, правописаніе. О. 1862. І. 77.
Парахвія, -вії, ж. Приходъ церковный. Чуб. V. 665. Який піп, така його й парахвія. Посл.
Розбурхотатися, -чу́ся, -чешся, гл. = розбурхатися.
Розгорожувати, -жую, -єш, сов. в. розгородити, -джу, -диш, гл. Разгораживать, разгородить, снять огорожу. Коли обгородивсь, так нам його не розгорожувать уже. Грин. І. 87.