Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безглуздіти, -дію, -єш, гл. Глупѣть, дурѣть. Що-разу він усе безглуздіє.
Зікра́тий, -а, -е. Бѣлоглазый. Зікратий кінь. Черк. у. І на зікратого сам сівши, на штурм їх не веде, а мчить. Котл. Ен. V. 30.
Лентю́х, -ха, м. Одѣтый въ городскую одежду? горожанинъ? Шух. І. 33.
Межи́ Cм. меж.
Опоживляти, -ля́ю, -єш, сов. в. опоживити, -влю, -виш, гл. Придавать, придать новые силы, оживлять, оживить. О. 1861. І. Слов. 10.
Попідгір'ю, нар. Подъ горою. Ой піду я попідгір'ю. Грин. III. 417.
Похнюпа, -пи, об. Человѣкъ, постоянно смотрящій въ землю, угрюмый.
Почерничити, -чу, -чиш, гл. Побыть монахиней.
Пристаріти, -рію, -єш, гл. = пристарітися. Як я пристарів, зуби з рота повипадали. Чуб. II. 270.
Упродовж нар. Вдоль. Стіл з росколиною упродовж. МВ. ІІ. 67. Улиця упродовж людьми заступилася. МВ. (О. 1862. І. 101).