Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вексель, -ля, м. Вексель. Векселя не дав. Г. Барв. 318.
Висмикатися, -каюся, -єшся, сов. в. висмикнутися, -нуся, -нешся, гл. Выдергиваться, выдернуться. Висмикнувся кінець мотузка.
Доткну́ти, -ся. Cм. дотикати, -ся.
Заготува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Заготовить.
Замиготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Засверкать, замерцать. Зійшов на небо місяць, і зорі замигтіли на небі. Опат. 5. 2) Замигать, замелькать. Так мені в очіх і замигтіли білі хати. МВ. І. 13.
Заси́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. заси́дітися, -джу́ся, -дишся, гл. Засиживаться, засидѣться. Як тільки було почує дзвін, то вже ні заграється, ні засидиться. Зоя звеліла не давати багато пляшок на стіл, щоб духовенство не засиджувалось. Левиц. І. 395.
Поругатися, -га́юся, -єшся, гл.ким. Надругаться, поиздѣваться надъ кѣмъ. Як прийде бідний, як ним ся поругают, а як прийде богач..., як їго шануют. Гн. І. 60.
Прілий, -а, -е. Прѣлый. Харьк. Пріле сіно.
Снувавка, -ки, ж. = оснівниця. Части ея: побе́дрини (горизонтальныя стороны), колу́драбки (вертикальныя стороны), чопи́ (колышки). Шух. I. 151.
Цупка, -ки, ж. = поцілунок. Вх. Уг. 274.