Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безладно нар. Безпорядочно, въ безпорядкѣ.
Викорінювати, -нюю, -єш, сов. в. викоренити, -ню, -ниш, гл. 1) Искоренять, искоренить, вырывать, вырвать съ корнемъ. Що там (на городі) було пирію! Я як пійшла, як стала, як стала, дак і сапою, і граблями, і руками.... так усе викоренила. Г. Барв. 428. 2) Совершенно истреблять, истребить. Викоренив їх імення на всі вічні роки. К. Псал. 17.
До́ста нар. = досить. Гол. ІІІ. 219.
Зашкрумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. = зашкарупіти (отъ тепла). Желех. Шух. І. 163.
Знітийник, -ка, м. — хлопський. Раст. Epilobium angustifolium. Лв. 98.
Крячистий, -а, -е. Покрытый кустами. Крячисте поле. Вх. Лем. 429.
На́долок, -лку, м. Нижняя часть платья. Желех.
Настругати Cм. настругувати.
Перевикати, -ка́ю, -єш, сов. в. переви́кти, -кну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Воно в мене перевикло на руках та на руках.
Поскладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и скласти, но во множествѣ. Драг. 95. Зараз і задумається і рученята поскладав. Кв. Баранина в горшках поскладена стоїть. Мнж. 130.