Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байорок, -рка, м. 1) Золотая проволочная нить. Желех. 2) = байорка 2. Желех.
Відсилити, -лю, -лиш, гл. Отвязать. Галиц. Відсилив штирі воли та й повів додому.
Відсипщина, -ни, ж. Отплата за что нибудь зерномъ или мукой.
Доморо́слий, -а, -е. Доморощенный, дома выросшій. Н. Вол. у. Простий собі був (півень), доморослий. Сим. 211. Та се моя кобила, навіть усі скажуть, шо вона доморосла, а не купована. Кіевск. у.
Жи́хлий, -а, -е. Подобный, похожій. Вх. Зн. 17.
Забе́га, -ги, ж. = забіг 3. Н. Вол. у.
Змогти, зможу, -жеш, гл. 1) Смочь, быть въ состояніи. Бо ти будеш сварити, а я ся журити, то не зможу, молоденька, по світі ходити. Чуб. V. 529. А вже мені старенькому без коня пропадати, не зможу я по степах чвалати. Мет. 444. Не зміг одвести очей од молодої. Стор. МПр. 77. Коли хочеш, зможеш мене очистити. Св. Мр. І. 40. 2) Одолѣть. Котл. Ен. V. 18. Божевілля-кохання змогло безщасну. Г. Барв. 399. Два дні не спить і сон його не зможе. Харьк.
Пиляти, -ля́ю, -єш, гл. Пилить. Дерево пиляли. Чуб. І. 51.
Пообтісувати, -сую, -єш, гл. Обтесать (во множествѣ). Оці ось дубки пообтісуйте попереду. Харьк. у.
Пригрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. пригріти, -грію, -єш, гл. Припекать, припечь, пригрѣвать, пригрѣть. Зійшло сонце під віконце... стало пригрівать. Чуб. V. 1016. Наше женихання — як літня роса: вітер повіє, сонце пригріє, роса опаде. Чуб. V. 180.