Кочувати, -чую, -єш, гл.
1) Кочевать. Вже сім день, як під горою ми стоїмо, кочуєм караваном. Отари кочують по степах. Кочуючи тепер, уже зімою, від куреня до куреня і від будинка до будинка, Шевченко опинивсь на весіллі.
2) Вести, препровождать. Я повернувсь до бідашки, — два гайдуки ймили, ой імили та кочуют гет до отамана.
Одина, -ни, ж. Одиночество, уединеніе. Та в одині-самотині в садочку буду спочивати.
Пам'ятущий, -а, -е. = пам'яткий. Дай, Боже, щоб дитина була бачуща, видюща і пам'ятуща.
Переплутуватися, -туюся, -єшся, сов. в. переплутатися, -таюся, -єшся, гл. Перепутываться, перепутаться, обвиться одинъ вокругъ другого. Гілля переплуталось між собою.
Пожовтити, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Понурість, -рости, ж. Угрюмость.
Поперек, -ку, м. Поясница; талія. Обняла за поперек. Ум. поперечок.
Ручай, -ча́ю, м. Ручей. Приблудився до гаю, дрібненького ручаю і став коня панувати. Ум. ручаєць.
Трояково нар. Трояко. Живу, а не роджуся і трояково годжуся.
Шатковниця, -ці, ж. Снарядъ для шинкованія капусты. Квасять капусту так; січуть головки на шатківниці....