Виплавати, -ваю, -єш, гл. Исплавать. Безкосте, безмозке усе море виплаває.
Гм! меж. Гмъ. Дивлюсь, аж стоїть краля така, що тільки гм! та й годі.
Дзвя́кало, -ла, с. Чавкающій человѣкъ.
Зелена́стий, -а, -е. Зеленоватый.
Куйовдити, -джу, -диш, гл.
1) Всклокочивать.
2) Мести (о мятели). А що, Петре, чи далеко заїдемо? бач, яка хуртовина! бач, як куйовдить.
Мелю́с, -са, м. Искаженіе собственнаго имени: Міусъ — рѣка и прилегающее къ ней урочище. Въ думѣ: І до байраків, до мелюсів добігали, і тернові віття, верхи стинали... Далі з байраків, із мелюсів вибігали. Въ другихъ варіантахъ: міюс или міус. Стали вони до Міуса, до байрака добігати и т. д.
Панотець, -тця́, м.
1) Отецъ. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки; отсе мені панотець покупив, щоб хороший молодець полюбив.
2) Священникъ. Панотець глянув на її щире покаяння, звелів Мотрі одвести її у манастир.
2) Хозяинъ, господинъ, сударь, титулъ старыхъ уважаемыхъ людей. Ум. панотченько.
Побріхувати, -хую, -єш, гл. Лгать, врать; привирать. Не побріхуй, — нічого сього не було. Він бреше, а ти побріхуєш.
Поціпкати, -каю, -єш Почирикать, попищать (о птицѣ).
Струмок, -мка, м. Ручеекъ. Ум. струмочок. Задзюркотіли по улицях струмочки.