Відбуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відбутися, -будуся, -дешся, гл. Исполняться, исполниться, совершиться, имѣть мѣсто. Весілля відбулося вчора. 2) = збутись. Вона прийшла, щоб тільки відбутись від людського нарікання. 3) = відбути. Брехнею не відбудешся.
Відволож, -жі, ж. = відлига.
Крихкенький, -а, -е., Ум. отъ крихкий.
Кука, -ки ж., дѣтск. Вошь. дати куну в руку. Дать взятку.
Купальниця, -ці, ж. Купальщица.
Переволочити I, -чу, -че́ш, гл. = переволокти.
Попідстрелювати, -люю, -єш, гл. Подстрѣлить (во множествѣ).
Спочуйливий, -а, -е. Сочувствующій, сострадательный.
Тандитний, -а, -е. Относящійся къ толкучкѣ, продаваемый на толкучкѣ, поношенный, никуда негодный.
Треба нар. Надо, нужно, необходимо. Пошли, Боже, з неба, чого нам треба. Хоч хочете — не хочете, треба привикати. Иногда употр. какъ сущ.: І він з своїм требом. 236. Требові й кінця нема. На що купив? — Треба; на що продав? — Треба. І требові кінця не буде.
