Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сябрувати

Сябрувати, -брую, -єш, гл. Водить компанію. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЯБРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЯБРУВАТИ"
Безматень, -тня, м. Рой пчелъ безъ матки. Полт.
Гладжениця, -ці ж. = терлиця. Вх. Лем. 403.
Заразо́м нар. Сразу, въ одно время, въ одинъ пріемъ. Славу козацьку виславляли, заразом похорон і весілля одправляли. Дума. Хто на яблуні ізоб'є десять яблук заразом. Рудч. Ск. І. 20. Не всі бо заразом. Ном. № 13732.
Зате́мни́ти Cм. затемняти.
Опрятати, -таю, -єш, гл. Очистить, прибрать. Вона її (піч), попідводила, помастила, опрятала. Чуб. II. 67.
Посивілий, -а, -е. Посѣдѣвшій. Ціле руно посивілого волосся на голові. Мир. Пов. І. 115.
Розрабувати, -бую, -єш, гл. Разграбить.
Уболона, -ни, ж. = оболона. Гол. II. 232.
Ушикуватися, -куюся, -єшся, гл. Стать въ строй. На вербі ея вшикую і самопал вирихтую. Гол. І. 7.
Цідилок, -лка, м. Цѣдилка; ситечко, кисея или полотно, для процѣживанія молока. Богод. у. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЯБРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.