Відморювати, -рюю, -єш, сов. в. відморити, -рю, -риш, гл. — бджоли. Морить, заморить пчелъ. Треба перед Спасом одморювати бджіл.
Гуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Звучать, шумѣть, гудѣть. Порожня бочка гучить, а повна мовчить. Через гору високую тихий вітер гучить. Вода гучить. Гучить з гармат стріляння людожерне. 2) Кричать. 3) = Сварити.
Дзюба́к, -ка́, м. = I. Дзюб.
Заса́дець, -дця, м. = засадьок. Ум. засадчик, засадчичок. Жінка вибере із діжі тісто та маленький засадчичок посадить.
Мусульма́нка, -ки, ж. Мусульманка.
На́гле нар. = нагло. Нагле вмер.
Непорадний, -а, -е. Безпомощный, не могущій справиться. Йому наказали, щоб не лякав дитини, бо... як заслабне, то хоч з світа втікай: і з одним непарадна голова, а з двома й не кажи.
Покумитися, -млюся, -мишся, гл. = покуматися.
Спомогти Cм. спомагати.
Тріскучий, -а, -е. Трескучій, издающій трескъ. Твій язик — як стріли з лука, як той жар яркий, тріскучий.