Відсоборувати, -рую, -єш, гл. Совершить надъ кѣмъ таинство елеосвященія. Одсоборував (хвору)....
Воріття 2, -тя, с. Возвратъ, возвращеніе. Є каяття, та нема воріття. Cм. вороття.
Воротило, -ла, с.
1) = навій.
2) Длинное бревно, которымъ поворачиваютъ мельницу.
3) Часть токарні (Cм.).
4) Родъ ключа для поворачиванія навоя въ ткацкомь станкѣ.
Дзе́нькати, -каю, -єш, одн. в. дзе́нькнути, -ну, -неш, гл. Звонить, звенѣть, преимущественно прерывисто, звякать. Ото ж, мабуть, тоді ключик упав, як я казала, що щось дзенькнуло.
Загили́ти Cм. загилювати.
Нахнюпити, -плю, -пиш, гл. Потупить. Вона ж нахнюпила у землю очі.
Полонянка, -ки, ж. Плѣнница. Ум. полоня́ночка.
Пропійний, -а, -е. Предназначенный для пропоя.
Пугання, -ня, с. Крикъ филина, также подражаніе ему у запорожцевъ. А хтось у вікно по-запорозьки: пугу! пугу! Жінки обидві так і затремтіли. Уже їм не впервинку було се низове пугання.
Самоправець, -вця, м. Своенравный человѣкъ? Молодий баштанник був собі чоловік веселий та гордий, та щасливий, та немилостивий — себелюбець і самоправець.