Відмикувати, -кую, -єш, гл. — від чого. Отлынивать, уклоняться отъ чего. Наймити вештались по дворі, одмикували од роботи.
Гребі́нка, -ки, ж. 1) Гребенка для расчесыванія льна, конопли, шерсти. Виносить вона.... гребінку, що коноплі чешуть. 2) У ткущихъ ковры: «небольшая зубчатая гребнеобразная деревянная колотушка, которою присаживаютъ нити утка ковра по мѣрѣ выполнены рисунка». 3) = Решітка 5. 4) Родъ орнамента въ писанкѣ. Ум. Гребі́ночка.
Заволоть, -ті, ж. Родъ рыболовной сѣти.
Залопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Защемить. Сіль зайшла у виразку, — так залоптало.
Перетягати I, -га́ю, -єш, сов. в. перетягти, -гну, -неш, гл.
1) Перетягивать, перетянуть. Перетягли шнурками перину.
2) Перетягивать, перетянуть. Перетягли їх у двір, а тут Бог дав дитину.
3) Тянуть, протянуть, прожить, перебиться. Як небудь ще цей тиждень перетягнемо. Хоч би дав Бог оцей тиждень перетягти.
Підписувати, -сую, -єш, сов. в. в. підписа́ти, -шу́, -шеш, гл.
1) Подписывать, подписать. Я підпишу на суді оправдання.
2) Надписывать, надписать.
Понаскіпувати, -пую, -єш, гл. Наколоть (щенокъ, — во множествѣ).
Причком Въ выраж.: не причком сказати. Не говоря дурного слова.
Розминатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розмину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Расходиться, разойтись, разминаться, разминуться, разойтись или разъѣхаться, минуя другъ друга. Понаставляли тут верстів, що й розминуться трудно.
Чуйний, -а, -е. 1) Чуткій. Чуйними ушками в садочку надслухає. Татарина чуйним він чує ухом. Велико чуйна до краси і сили рідного.... слова. 2) Бдительный. Будь чуйний. 3) Сознательный, въ сознаніи. Меланія зовсім чуйна була: хоч очі од спання помаліли, та дивилися.... жваво. Ум. чуйненький. Старесенька, малесенька, ледві од землі видно, а ще чуйненька, говірка.