Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діжкуватий

Діжкува́тий, -а, -е. Кадкообразный; толстый. То діжкуватий чоловік.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖКУВАТИЙ"
Гри́виця, -ці, ж. = Грива 3. Драг. 243.
Жорно́вий, жорня́ний, -а, -е. 1) Относящійся къ ручной мельницѣ. 2) — хліб. Хлѣбъ изъ муки, смолотой на ручной мельницѣ. Желех.
Залізя́чка, -ки, ж. Ум. отъ залізя́ка.
Звоно́к, -нка́, м. 1) = звоник. 2) Раст. Campanula persicifolia. Лв. 97.
Змайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Смастерить. Вже так змайструю, як самому собі. Г. Барв. 186. Чи ти вже, Ярино, змайструвала нам що небудь? Шевч. 246.
Казочка, -ки, ж. Ум. отъ казка.
Капиталиста, -ти, м. Капиталистъ. Покористуються тільки деякі капиталисти. О. 1861. IX. 181.
Колінце, -ця, с. 1) Ум. отъ коліно 1 и 4. Посип пшінця по колінця, водиці по крильця. Мет. 23. Рось вирвалась з неволі, як гадючка тричі зверстенилась колінцями на зеленій траві. Левиц. І. 93. 2) Колѣнце въ стеблѣ односѣменодольныхъ растеній, изъ котораго начинается листъ. Харьк. г.
Однослов, -ва, м. Согласный въ словахъ, правдивый человѣкъ. Богослов, та не однослов. Ном.
Потіпака, -ки, ж. 1) = потіпаха 1. Оці ще мені потіпаки! і де їх нечиста мати носила. Харьк. у. 2) Обѣдъ, состоящій изъ одного только борща. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЖКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.