Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Билець, -льця, м. = билень = бич 2. Kolb. І. 64.
Вихиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вихилити, -лю, -лиш, гл. 1) Высовывать, высунуть, выставлять, выставить. 2) Выпивать, выпить. Грин. ІІІ. 565. Вихилив ще дві чарки. Стор. І. 97. Пили його горілку, поки до каплі вихилили. Мир. ХРВ. 197.
Жовтячо́к, -чка́, м. Ум. отъ жовтяк.
Меті́ж, -жу, м. Смятеніе, шумъ. Метіж пішов, як почали битись, то я й почув, а то не бачив нічого до тієї пори і не чув. Новомоск. у.
Наборошни́ти Cм. наборошнювати.
Озде нар. = ось-де. Камен. у. Ум. озденька.
Оску́бувати, -бую, -єш, гл. = Оскуба́ти.
Позализувати, -зую, -єш, гл. Зализать (во множествѣ).  
Спильнувати, -ну́ю, -єш, гл. Во время явиться. Вх. Лем. 468.  
Тринпуль, -ля, м. Палка, на которой вѣшаютъ для снятія шкуры убитую овцу: посрединѣ она висить на веревкѣ, а концы ея продѣты въ прорѣзы заднихъ ногъ овцы. О. 1862. V. Кух. 39.