Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дихало

Ди́хало, -ла, с. Дыхательное горло. Ум. Ди́хальце.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИХАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИХАЛО"
Анти́пковий, -а, -е. Сдѣланный изъ анти́пки, принадлежащій ей. Желех.
Великовоїн, -на, м. Великій воитель. Рудч. Ск. II. 185.
Дві́чі чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть. Ном.
Діву́нка, -ки, ж. Раст. Gallium verum. Лв. 98. Cм. Бобачик.
Мерзене́нький, -а, -е. Плохой, гадкій. Мерзененька дорога. Черниг. у.
Оточити, -ся. Cм. оточати, -ся.
Очепляти, -пля́ю, -єш, сов. в. очепи́ти, -плю́, -пиш, гл. Обвѣшивать, обвѣсить кругомъ чего ткань, надѣть — напр. юбку и пр. Василина очепила плахту шовком ткану. Мкр. Н. 24.
Скорити, -рю́, -ри́ш, гл. Покорить.
Усміхнутися Cм. усміхатися.
Чрести, чру, чреш, гл. Сдирать кору. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИХАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.