Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дихало

Ди́хало, -ла, с. Дыхательное горло. Ум. Ди́хальце.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИХАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИХАЛО"
Вицабати, -баю, -єш, гл. Выбрать, выклюнуть. Вицабала його (зерно) птиця. Староб. у.
Мимохі́дний, -а, -е. = мимохідень. К. Псал. 187.
Нагово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. наговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Наговариваться, наговориться. З ким вірно люблюся, — не наговорюся. Мет. 29.
Наку́льгувати, -гую, -єш, гл. Прихрамывать. Вона трошки кривенька: на праву ногу накульгує. Черниг. г.
Нахожалий, -а, -е. Пришлый, захожій. Він не тутешній; у нас таки сіх жидів чимало, а се так якийсь нахожалий, хто його зна, відкіля він. Кіевск. у.
Обмовонька, обмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ обмова.
Поозувати, -ся, -ваю, -ся, -єш, -ся, гл. = пообувати, -ся.
Попідпоювати, -поюю, -єш, гл. Подпоить (многихъ). Він їх попідпоював, а тоді й повидурював гроші.
Потилиця, -ці, ж. Затылокъ. Росчесала чорні кудрі аж на потилицю. Чуб. V. 32. Ум. потиличка. Наміточка новенька, потиличка голенька. Грин. III. 309. Ув. потиляка.
Уздрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. уздріти, уздрю, -риш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить. Не видала сова сокола, як уздріла, аж умліла. Ном. № 437 І. Змій.... як уздрів, що їх нема, — та як сунув поверх комишу доганяти. Рудч. Ск. І. 119. Вздріла уранці, що тебе нема. Кв. 1. 215. Доброго нічого там не вздріла. Гліб. Ой коби я свого любка на годинку вздріла. Гол. IV. 454.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИХАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.