Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дитинонька

Дити́нонька, -ки, дити́ночка, -ки, ж. Ум. отъ дитина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНОНЬКА"
Во пред. = в. (Рѣдко употребляемое). Та й поїхав на Вкраїну до дівчини во гостину. Чуб. V. 43.
Лущи́ця, -ці, ж. Ум. отъ луска. Ч. IV. 369.
Мазлю́ка, -ки, об. Некрасивый человѣкъ. От такий мазлюка, а теж до дівчат. Екатерин. у. Слов. Д. Эварн.
Однодумець, -мця, м. Единомышленникъ.
Прирубитися, -блю́ся, -бишся, гл. О ранѣ: зажить, зарости. Вх. Лем. 456.
Розсадити Cм. розсаджувати.
Спірниця, -ці, ж. Сортъ луку. Бас. 205.
Частюка нар. Часто. Частюка їзджу до Ніженя. Нѣжин. у.
Чеберхнути, -ну́, -не́ш, гл. Пырнуть (ножемъ). Лохв. у.
Шпацірувати, -ру́ю, -єш, гл. Прогуливаться. Котл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИТИНОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.