Домовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. домо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Договаривать, договорить. Сльози лились, лилися козацькі, тугу домовляли. 2) Договаривать, договорить, нанимать, нанять. 3) Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. «Не сором тобі в коршмі сидіти? Маєш ти дома жінку і діти». — «На, пий горівку та не домовляй, або іди к бісу, нас не забавляй!» (Говорить пьяница укоряющей его женѣ). Бач, ти об мені й не думаєш! — домовля йому.
Карнавочний, -а, -е. Кружечный. Є їх чимало церковних грошей: самих, мовляв, карнавочних я кладу більш як дев'ятдесят карбованців, а знов свічкових, кошилевих.
Макі́тра, -ри, ж. 1) Родъ большой глубокой глиняной посуды съ круглымъ дномъ и значительно большимъ дна широкимъ отверстіемъ, употребляющейся для помѣщенія муки, тѣста, масла и пр. и для растиранія соли, пшена и пр. У гуцуловъ макітра болѣе напоминаетъ глубокую мису. 2) Котловина. 3) Переносно: голова у человѣка. І злому Трої супостату макітру одділив од плеч. Ум. макітерка. Носить дід макітерку, баба сковороду. Ув. макітрище.
Напла́кати, -ла́чу, -чеш, гл. 1) Наплакать. як кіт напла́кав. Очень мало. 2) Навлечь плачемъ. Нехай уже Мати Божа прощає мене грішну, що я своєму рідному братіку лихо наплакала.
Незручно нар.
1) Неловко.
2) Несподручно.
Непохибний, -а, -е. Безошибочный, вѣрный. Він правдою непохибною дише. Непохибну тобі про це дам раду.
Статут, -ту, м. Уставъ. (Товариство) скомпанувало собі статут.
Терничок, -чка, гл. ум. отъ терник.
Тріщати, -щу́, -щи́ш, гл.
1) Трещать. На горищі.... тріщало, неначе дах зривало з хати. Рвонув він раз, — тенета не тріщать.
2) О головѣ: сильно болѣть. Голова від клопоту тріщить.
3) Исчезать, уничтожаться. Голова болить, а хліб як на огні тріщить.
4) О морозѣ: свирѣпствовать. Тріщи, не тріщи, вже минули водохрещі.
Шкодник, -ка, м.
1) = шкідник.
2) Шалунъ, проказникъ.