Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

диркати

Ди́ркати, -каю, -єш, гл. = Дирчати 2. Деркач диркає, дирчить: дир, дир. Вх. Пч. II. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИРКАТИ"
Злида́рити, -рю, -риш, гл. Выпрашивать, попрошайничать. Аф. 455.
Зрешіти, -шію, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ. Вх. Лем. 421.
Королівонька, -ки, ж. Ум. отъ королева.
Мо́лоди и молоді, -дів, мн. Небольшіе облачка на небѣ. Мнж. 185. Молоди встають, а Бог дощу має. Ном. № 568. Молоді високо ходять. (Признакъ хорошей погоды).
Обтавати, -таю, -єш, сов. в. обта́ти, -та́ну, -неш, гл. Обтаивать, обтаять. І став він обставать, аж пара з шерсті йде. Греб. 385.
Підбородок, -дка, м. 1) = підборіддя. 2) им. Серьги. Серьги подъ клювомъ у пѣтуха. Вх. Пч. І. 14. Ум. підбородочок.
Псище, -ща, м. Ув. отъ пес. КС. 1882. IV. 170.
Сірник, -ка, м. Спичка зажигательная. Ум. сірничок. Засвітив самопальпий сірничок. Рудч. Ск. II. 180.
Усеїда, -ди, об. Всеядный.
Хвора, -ри, м. Болѣзнь? Пущу коника по двору свому тестеві на хвору. Чуб. ІІІ. 204.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.