Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дибуль

Дибу́ль меж., выражающее, что человѣкъ медленно идетъ. Ох я з корчми дибуль, дибуль, бочулочку тимуль, тимуль. Чуб. V. 1088.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБУЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБУЛЬ"
Жарні́вка, -ки, ж. Раковый жерновокъ.
Кошикарь, -ря́, м. Корзинщикъ. Желех.
Напе́вно нар. Навѣрное.
Невіра, -ри, об. 1) Недовѣрчивый. 2) Невѣрующій, атеистъ. 3) Невѣрный, не христіанинъ. Та добре було, та добре було та під Турчином жити, та як же нам, запорозцям за невіру служити? Н. п. Ця, бачте, невіра то й темниці доладу не вміє змурувати, — не то що ми, християне. МВ. ІІІ. 59. 4) Недовѣріе. До панів народ має давню историчну невіру. О. 1862. II. 52. Ум. невіронька. КС. 1882. V. 361.
Обклад, -ду, м. Дифтеритъ.
Перемазувати, -зую, -єш, сов. в. перемазати, -мажу, -жеш, гл. Перемазывать, перемазать, помазать вновь.
Позбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Сбиться, спутаться (о волосахъ). А як пішла до свекрухи, то й набралась муки: позбивались мої кудрі в горох'яні струки. Грин. III. 301.
Провалля, -ля, с. Пропасть, оврагъ. АД. II. 26. Ой зійду я на гірочку та загляну в провалля. Чуб. V. 1016. Ум. проваллячко. Ном. № 11412. Ув. проваллюка. Лохв. у.
Ци сз. = чи. Ци опиханий, паноньку, ячмінь? Ном. № 13356.
Шаленство, -ва, с. Безуміе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИБУЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.