Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзюбаний

Дзю́баний, -а, -е. 1) Поклеванный. 2) Рябый отъ оспы. Дзюбана дівка. Ум. Дзюбане́нький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮБАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮБАНИЙ"
Визначатися, -чаюся, -єшся, сов. в. визначитися, -чуся, -чишся, гл. Обозначаться, обозначиться, опредѣляться, опредѣлиться, отличаться, выдѣляться, выдаваться.
Голеча, -чі, ж. = голота.
Дубе́ць, -бця́, м. 1) Молодой дубъ. Ой у лісі під дубцем стоїть дівка з молодцем. Грин. ІІІ. 168. 2) Прутъ, палочка. Треба назламувать дубців з усякого дерева. Грин. І. 180. Поэтому также — розга. Не дубцем, так лозиною. Ном. Треба його дубцем бить. Грин. ІІІ. 553. Ум. ду́бчик, ду́бчичок.
Збабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Обабиться. Коли дівці сходить на вінці, то збабів. Ном. № 8998.
Легкобит, -та, м. Человѣкъ, не занимающійся тяжелымъ трудомъ.
Нехтяний, -а́, -е́ Нефтяной. Набралась нехтяного духу. Стор. МПр. 168.
Приладновуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. приладна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Прилаживаться, приладиться.
Прохарамаркати, -каю, -єш, гл. Прочесть, проговорить невнятно. Яку небудь молитву прохарамаркаю над мертвим і не покину його трупу. Стор. МПр. 22.
Рибалчити, -чу, -чиш, гл. Заниматься рыбной ловлей. Мнж. 40. О. 1862. II. 62. Пішов дід раз до моря, став рибалчити. Мнж. 54.
Шлак, -ку, м. Кромка сукна. Желех. Гол. Од. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЮБАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.