Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзьоркач

Дзьоркач, -ча, м. = Дзенкач. Вх. Пч. ІІ. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЬОРКАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЬОРКАЧ"
Гадюченя, -няти, с. Дѣтенышъ гадюки, змѣенышъ. Гадюка й гадюченята. Ком. II. 107. Ум. гадюченятко.
Гаркебуз, -за, м. Аркебуза, пищаль. Німецькі гаркебузи. К. ЧР. 38, 423.
Пірнути Cм. пірнати.
Погубитель, -ля, м. Погубитель, губитель. Тут лежить копитан, погубитель її. Кв.
Покійничок, -чка, м. Ум. отъ покійник.
Посмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмолить.
Прориватися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. прори́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Прорываться, прорыться.
Рудник, -ка, м. Рудокопъ.
Сінний, -а, -е. 1) Кормящійся сѣномъ. Сінним конем, а солом'яним волом не далеко заїдеш. Ном. № 10216. 2) = сінешний. МУЕ. III. 143. Не замикай сінних дверей. Грин. III. 385.
Смутливий, -а, -е. Печальный. Матка Його жалослива стоїть під хрестом смутлива. ЗЮЗО. І. Матер. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЬОРКАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.