Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзьоркач

Дзьоркач, -ча, м. = Дзенкач. Вх. Пч. ІІ. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЬОРКАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЬОРКАЧ"
Відважити, -ся. Cм. відважувати, -ся.
Воняти, -няю, -єш, гл. = смердіти. Не їж цибулі й вонять не буде. Ном. № 6745.
Грошеня́та, -ня́т, с. мн. Деньжонки. Придбав сірома грошенят. Шевч. 588. Заробив убогий брат десь грошенят. Рудч. Ск. ІІ. 139.
Заґерґотіт́и, -ґочу́, -чеш и -тиш, гл. = заґелкати.
Зе́ркало, -ла, с. = дзеркало. То йому так потрібно, як сліпому зеркало. Посл.
Калюка, -ки, ж. Большая, сильная грязь. Мнж. 121. Тепер дощ, калюка, — покаляєш свої білі ноженята. Мир. ХРВ. 306. Калюка на всі боки розбігалась од прудкої їзди. Мир. ХРВ. 301.
Микито́новий, -а, -е. Демикитоновый.
Перетенетити, -не́чу, -тиш, гл. Всього тобі не перетенетити так, — шкода й заходу. МВ. ІІ. 118.
Тратити, -чу, -тиш, гл. 1) Расходовать, проживать, тратить. Сам бачу, що худобу трачу. Шейк. Що тобі у руки не дай, усе тратиш. Канев. у. 2) Терять, губить. А я плачу, літа свої марно трачу. Чуб. V. 1. Служба вільность тратить. Ном. 3) Казнить, лишать жизни. Гн. І. 57. Вдовин-синонька тратити гадають. Гол. Була дівка така. І вона мала четверо дітей.... ті діти тратила. Гн. II. 127.
Хрестці, -ців, м. мн. Крестопоклонная недѣля великаго песта. Ном. № 423. Сим. 204.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЬОРКАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.