Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Близче, близчий = Ближче, ближчий.
Верескотнява, -ви, ж. = вереск.
Зависа́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зави́снути и зави́сти, -сну, -неш, гл. 1) Вѣшаться, повѣситься; повиснуть. Ой у лісі на горісі сорока зависла. Чуб. III. 133. Червоне намисто в шинкарки зависло. Чуб. V. 582. Мертвець за ним і собі у дзвіницю, та в дірці, що перехрещена, і завис на хресті. ХС. ІІІ. 57. На віях, мов дві перлини, сльози зависли. Г. Барв. 223. 2) Оставаться, остаться неуплаченнымъ, накопляться, накопиться (о платежахъ, недоимкѣ, долгахъ). Я й платив, щоб подать не зависала. 3)на кому́. Лежать на комъ, лечь на кого. На твоїй голові все зависло, бо ти староста. Камен. у.
Зацу́пити, -плю, -пиш, гл. 1) Затащить. 2) Ударить, хватить. В морду хоть зацупиш. Маркев. 51.
Напри́шкуватий, -а, -е. Дерзкій, буйный. Кіевск. у.
Напу́катися, -каюся, -єшся, гл. Настучаться (въ дверь).
Обдути Cм. обдимати.
Обсмоктати Cм. обсмоктувати.
Погицати, -цаю, -єш, гл. Покачать на рукахъ (ребенка).
Поросплутувати, -тую, -єш, гл. Распутать (во множествѣ).