Вихожуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. виходитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Выростать, вырости, взлелѣяться. А дівчина виходилась у неї хороша, як маківочка повненька.
2) Оправляться, оправиться (отъ болѣзни), окрѣпнуть. Бичок уже став вихожуваться — нога гоїться. Ще не дуже після родин виходилась.
Гомила́, -ли́, ж. Верзила, дубина. Там така гомила, аж під стелю заввишки.
Ґрис, -су, м. 1) Отруби. Пересівався житну муку через сито і осталий ґрис всипаєся до баривчини. Cм. Висівки. 2) Молотый крупно овесъ съ ячменемъ, посыпанный солью; служить для выкормки скота. Нехай нас Бог милує, щоб ми своїм дітям давали ґрис — ми здужаєм і хлібом вигодувать.
Заздро́стити, -щу, -стиш, гл. — на. Завидовать. Заздростить, на воли його.
Обабитися, -блюся, -бишся, гл. Обабиться, изнѣжиться. Обабивсь ляхівкою окаянний.
Погребиця, -ці, ж. Землянка.
Поприсирнювати, -нюю, -єш, гл. ? Що поприсирнювано, а дощ накрапа, — поприбіра як слідує.
Похитнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Пошатнуться, покачнуться.
Табин, -ну, м. Шелковая плотная матерія.
Хоромочка, -ки, ж. Ум. отъ хоро́ма.