Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буяння, -ня, с. 1) Быстрый, пышный ростъ. 2) Бушеваніе, буйство. Єв. Л. VIII. 24. Чуб. І. 31. Розбишацьке буяння. К. Кр. 36. І гласу Божого не чули за буянням К. Псал. 145. 3) Свободное, ничѣмъ нестѣсняемое движеніе, пареніе. Буяння гордого ума. К. ПС. 46.
Воїнство, -ва, с. Воинство. Духом уст його небесне воїнство з'явилось. К. Псал. 74.
Гідність, -ности, ж. Достоинство. Желех.
Качаванка, -ки, ж. Сортъ овчины: крымская бѣлая, грубошерстная и крупная. Вас. 154. Cм. волошка.
Коворот, -ту, м. 1) Коловоротъ. Язик як на ковороті гуляє. Ном. № 12972. 2) Ворота, которыми запираются выходным улицы изъ села для охраненія полей отъ домашнихъ животныхъ. КС. 1893. V. 275. Рудч. Ск. ІІ. 171.
Лапоть, -птя, м. 1) Лапоть. Як маєш кланяться лаптю, то лучче поклонись чоботу. Ном. № 7303. 2) мн. лапті. Обшлага на рукавахъ. Гол.
Поплатити, -чу́, -тиш, гл. Выплатить (во множествѣ). Усім уже поплатив, кому винен був.
Поскоромитися, -млюся, -мишся, гл. Оскоромиться.
Спочив, -ву, м. Отдыхъ. Погоня вставала, мене в тернах на спочиві минала. Макс.
Цв'ягнути, -гну, -неш, гл. = цвигнути. Фр. (Желех.).