Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блоховник, -ка, м. Раст. Mentha Pulegium L. ЗЮЗО. I. 128.
Доструга́ти, -ся. Cм. достругувати, -ся.
Зурочення, -ня, с. Сглазъ. Гол. III. 4.
Кванька, -ки, ж. Родъ жидкаго кушанья. Добра кванька, та нема лоньки, — хіба буду пальком. Ном. № 11968. Употребляется только въ поговоркѣ?
Потовкучий, -а, -е. Хлопотливый, суетливый.
Сп'ячник, -ка, м. Раст. Eriophorum angustifolium L. Вх. Лем. 469.
Станя, -ні, ж. = стайня. Пішов до стані, так не добере собі коня. ЗОЮР. I. 125. Ой є в мене три коні на стані. Грин. III. 234. Ум. станенька. Мет. 287. Станечка.
Черевань, -ня, м. 1) Человѣкъ съ большимъ животомъ. Незабаром прийшов якийся пан-черевань, і стали вони удвох із панію радитись. МВ. ІІ. 38. 2) = череванька. Вх. Пч. II. 20.
Швачкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть швеей.  
Шептати, -пчу, -чеш, гл. 1) Шептать. Тихо стало в хаті, тілько наймичка шептала: «Мати.... мати.... мати....» Шевч. 107. Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози. Шевч. 31. про тебе і в шпиталях шепчуть — говорятъ хвастливому. Ном. № 2584. 2) О знахарствѣ: пришептывать. Не так буде, як ворожка шепче, а так буде, як Бог дасть. Ном. № 234. 3) Наговаривать, наушничать.