Беркиць! меж. Для означенія момента паденія: кувыркъ! шлепъ! Беркиць у яр! Беркиць обидва під лаву.
Вайлом нар. Во множествѣ, толпой. По сіль або там по рибу не ходять по одному, а все вайлом.
Викрик, -ку, м. Крикъ. Гомін.... перейшов у викрик.
Забараба́нити, -ню, -ниш, гл. Забарабанить. Зробіть барабан та забарабаньте, то він вийде.
Значити II, -чу́, -чиш, гл. 1) Мѣтить, намѣтить, дѣлать на чемъ-либо мѣтки, знаки. Уже я й значив шапку, так все таки крадуть. Узяв заступ та лопату, пішов ямки значити. 2) Показывать признаки беременности (о животныхъ). Ся корова вже значить. Замѣтно, что эта корова стельная, скоро отелится.
Постікати, -каємо, -єте, гл.
1) Стечь (во множествѣ). Весна настала. Постікали води, зазеленіли трави. Були річки — постікали.
2) О зернѣ: не налиться. Постікало в хлібові зерно. Въ подобномъ же значеніи о корнеплодахъ. Буряки постікали, бо заросли бур'яном.
Почимхати, -хаю, -єш, гл. Скоро побѣжать. Так почімхав, аж сі за ним закурило.
Скучно, нар. Скучно. Чи головка болить, чи на серденьку нудно, чи за отцем, матусею скучно? Ум. Скучне́нько, скучне́сенько. Стало мені скучненько.
Сталевий, -а, -е. Стальной. Сталеві сорочки.
Хропати, -паю, -єш, гл. Ударять со звукомъ, бросать.