Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвінковий

Дзвінко́вий, -а, -е. Бубновый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНКОВИЙ"
Буждеревен, (ну?), м. Раст. Tamarix germanica. Лв. 102.
Вовчинець, -нця, м. Раст. Молочай, Euphorbia. Вх. Уг. 231.
Зде́рти, -ся. Cм. здерати, -ся.
Подіватися, -віємося, -єтеся, гл. Задѣваться (во множествѣ). А коні не знати де подівались. Рудч. Ск. І. 112.
Покуховарити, -рю, -риш, гл. Побыть кухаркой.
Помілко нар. Мелковато.
Понашіптувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и нашептати, но во множествѣ.
Посестра, -ри, ж. Названная сестра; подруга, пріятельница, возлюбленная. Кобись такий до роботи, який до посестри. Гол. IV. 487.
Скепати, -па́ю, -єш, гл. = скіпати.
Старинний, -а, -е. Старый, давній, старинный. Чи нема міждо вами котрого козака старинного? Мет.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВІНКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.