Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвінець

Дзвіне́ць, -нця́, ж. Раст. Rhinantus minor и R. major. Вх. Пч. I. 12. Шух. I. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНЕЦЬ"
Безецно, нар. Безстыдно.
Вулій, -лія, м. Улей.
Зака́хкати, -каю, -єш, гл. Объ уткѣ: закричать. Знялись з води утята, закахкають і ну степом круглять. Греб. 387.
Зарва́ти, -ся. Cм. зариватися, -ся.
Обвинувачувати, -чую, -єш, сов. в. обвинуватити, -чу, -тиш, гл. Обвинять, обвинить. Ном. № 13545. Нікого не обвинувачуйте криво. Єв. Л. III. 14. Назирали, чи сцілить у суботу, щоб обвинуватити його. Єв. Мр. III. 2.
Опасуватися, -суюся, -єшся, сов. в. опасатися, -саюся, -єшся, гл. Опоясываться, опоясаться. 2) Только несов. в. Опасаться. МВ. (О. 1862. І. 105). ЗОЮР. І. 264. Опасувались, щоб не понаходило бурлацтва і гайдамак. Стор. МПр. 75.
Передрочитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) О скотѣ: перестать бѣгать метаться отъ укусовъ оводовъ. 2) Перестать капризничать, бѣситься.
Підрешіток, -тка, м. = підрешітка 1. Вас. 152.
Розгортувати, -тую, -єш, гл. = Розгортати.
Соколонько, -ка, соколочок, -чка, м. Ум. отъ сокіл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВІНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.