Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвенячий

Дзвеня́чий, -а, -е. Звенящій, звонкій. Чутно її голосок дзвенячий. МВ. І. 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВЕНЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВЕНЯЧИЙ"
Відвічно нар. Отъ вѣка, вѣчно.
Ґрянча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Вх. Уг. 235. Качка грявчит. Вх. Уг. 235.
Куділка, -ки, ж. Раст. Хвощъ, Equisetum. Вх. Уг. 248.
Перезувати, -ва́ю, -єш, сов. в. перезу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Переобувать, переобуть. Cм. перебувати, перебути.  
Перетлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. перетліти, -лію, -єш, гл. Перетлѣвать, перетлѣть, истлѣть.
Пообпалювати, -люю, -єш, гл. Обжечь (во множествѣ).
Прілоокий, -а, -е. Съ больными глазами. Чуб. VII. 577.
Скоро нар. 1) Скоро. Журба ж мене, моя мати, скоро з ніг ізвалить. Н. п. 2) Какъ только, коль скоро, лишь только. Скоро жених і гості з двора, панночка в плач. МВ. (О. 1862. III. 49). Скоро забачив Мазепенкову ватагу, зараз узяв та й об'їхав її кругом. ЗОЮР. І. 120. Ум. скоренько, скоресенько.
Смерековий, -а, -е. Пихтовый. Ой чого ти поскрипуєш, смерекова хато? Гол. II. 812.
Чужениця, -ці, ж. = чужаниця. Ве дивись на сльози мовчки: я ж бо з предків чужениця. К. Псал. 96.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВЕНЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.